Виступ Порошенка на Панельній дискусії «Наслідки Другої світової війни через 70 років»
"Шановний Президент Коморовський,
Ваші Високоповажності,
Пані та панове,
Для мене велика честь бути тут з вами сьогодні і говорити від імені народу України – героїчної нації, яка розділяє славу Великої Перемоги людства проти нацизму.
Це дуже символічно, що ми зібралися тут, у Гданську, місті, де пролунали перші постріли Другої Світової Війни. Тут все нагадує всім нам, яким вразливим був світ у 1939 році і яким залишається у 2015.
Я завжди з трепетом приїжджаю до Польщі, яка в дусі Гданського руху Солідарності стала головною рушійною силою європейської інтеграції і демократичних перетворень у Центральній та Східній Європі.
Великих досягнень останніх десятиліть, які мають бути вшановані та захищені.
ЄС виникнув на уламках Другої Світової Війни і став єдиним засобом для розуміння того, що трагедія такого роду може статися знову.
Але європейська інтеграція ще не завершена. Боротьба триватиме до того часу, поки східні кордони ЄС не збігатимуться з кордонами європейських цінностей.
Безпека на континенті буде крихкою, доки Європейський Союз не охопить країни, що прагнуть європейського майбутнього; до тих пір, поки буде конфлікт між рішучістю і політикою, цінностями і матеріальними інтересами.
Сьогодні ми повинні переконатися, що помилки 1930-х років ніколи не повторяться, оскільки масштабний збройний конфлікт в Європі здається ближчим, ніж будь-коли раніше.
Після аншлюсу Австрії та окупації Гітлером Судетської області Польща першою зазнала нацистського удару. Ця нація також першою зазнала дію пакту Молотова-Ріббентропа, коли великий східний сусід вторгнувся на її територію.
Спільний радянсько-нацистський парад вересня 1939 року в Бресті буде завжди згадуватись як згода на визначення ліній поділу та створення сфер впливу в Європі; фатальний шаблон, який не можна допустити знову.
Нацизм і комунізм, антисемітизм та етнічна ненависть, пропаганда і тортури – все це стоїть в одному ряді злочинів, з яких взяли початок основні звірства XX століття;
Злочини, які, незважаючи на жорстокі уроки, вчиняються сьогодні, в двадцять першому столітті, в агресії проти моєї країни – України.
Дивно, але ми знову бачимо спробу заспокоїти агресора.
Зараз, у той час як Україна повністю дотримується букви і духу Мінських домовленостей, агресор збільшує свою військову міць на Донбасі, плануючи через 2 дні парад, який повністю суперечить всім принципам Мінських домовленостей, на якому буде задіяна найсучасніша російська зброя та важка артилерія всього у кількох сотнях метрів від лінії розмежування.
Завтра, 8 травня, народ України приєднається до європейської традиції вшанування жертв Другої Світової Війни в перший раз в історії.
У той час, як наступного дня в Москві, під приводом Великої Перемоги, армія агресора буде гриміти своєю смертельною міццю на весь світ. Деякі з підрозділів всього кілька днів тому були у Донецьку і з’являться на військовому параді у Москві.
Від імені народу України, я вдячний багатьом із світових лідерів за відмову брати участь у цьому параді цинізму.
Тенденція ігнорувати уроки минулого повинна бути зупинена до того, як стане занадто пізно.
Сьогодні Європейський Союз стикається з найбільш важким завданням в своїй історії – реальним тестом на єдність, солідарність та фундаментальні принципи.
У цей непростий час для всіх нас важливо зберегти нашу єдність і рішучість, як 70 років тому. Продовження тиску на Росію є ключовим до тих пір, поки Мінські угоди не будуть реалізовані в повному обсязі.
Сьогодні Україна є новою передовою лінією Європи. Післявоєнний урок європейської інтеграції буде тривати до тих пір, поки Україна не інтегрується в європейську сім`ю.
Але тепер майбутнє Європи випробовується в Україні, де люди б`ються до смерті, бо вони глибоко вірять у те, на чому стоїть Європа: справедливість, солідарність, свобода і єдність.
Відмова від України означатиме відмову від них і відмову від пам`яті про тих, хто боровся у минулих війнах за свободи, якими ми насолоджуємося сьогодні.
Пані та панове,
Уроки Другої Світової Війни спонукають до створення міжнародної системи безпеки, заснованої на співпраці, відповідальності, поваги до суверенітету і прав людини.
Я пишаюся тим, що Україна є одним із співзасновників ООН, співавтором Статуту ООН і членом Генеральної Асамблеї ООН з моменту її створення.
І ключовим є те, що в період найбільшої потреби ця організація буде розширювати свої миротворчі зусилля щодо країни, яка заслужила світового визнання в якості держави, що зробила головний внесок у мир.
І я також хотів би підкреслити, що будь-яка спроба перегляду глобальних правил безпеки задля подолання надмірних проблем може бути непродуктивною і навіть небезпечною.
Я переконаний, що головною проблемою в нинішній системі безпеки є відсутність відповідальності та узгодженості з боку одного з важливих міжнародних гравців.
Напередодні 40-ї річниці Гельсінкського Заключного акту, може бути розглянутий новий Статут Європейської Відповідальності, щоб підтвердити наші попередні міжнародні зобов`язання, забезпечити чіткі механізми покарання за їх порушення, відновити відповідальність і надійне партнерство.
Пані та панове,
Полум`я Другої Світової Війни принесло спустошення на трьох континентах, зашкодило 62 країнам, стерло цілі міста з лиця землі.
Навіть сьогодні кількість загиблих від цієї війни досі не визначена.
Тільки в Україні число жертв оцінюється у 8 мільйонів життів. Українські жертви становлять 40% тих, хто загинув в Радянському Союзі.
Але, незважаючи на страшну величину цієї трагедії, жодні стратегічні інтереси не варті втрати бодай одного людського життя.
Так само й сьогодні нашою кровоточивою раною є щоденна втрата життів українських героїв і невинних мирних мешканців на Донбасі.
Біль від цієї рани може в кінцевому підсумку бути знятою, але інфекція пошириться без жодних ілюзій.
Ми не можемо собі дозволити, щоб історія повторилася.
- Анексії і вторгнення під приводом захисту етнічних меншин;
- Спокуса закривати очі;
- Корозія європейської солідарності.
Все це може стати нашою новою реальністю залежно від вибору Європи: вибору під назвою «Україна».
Цей вибір є політичним – по-друге; і економічним – по-третє.
Але в першу чергу він є моральним.
І як будь-який моральний вибір, він залишиться з нами назавжди.
Нехай наші уроки будуть вивчені.
Через кілька тижнів ми скликаємо саміт «Східного Партнерства».
Напередодні цього Саміту, я закликаю Європу відповісти українському народові, який все ще бореться проти багатьох зол, які були залишені з найтрагічніших десятиліть минулого.
Наша боротьба за європейські цінності триває, але наш народ вже заслужив право розділяти і користуватись спільними європейськими свободами: свободою пересування і свободою вибору - європейського вибору.
І ми переможемо знову, поки ми разом!
Дякую!"