Командир роти «Айдару» зустрівся із ковельськими школярами

У Ковель приїхав побачити сина та друзів. Його день розписаний по хвилинах. Часто відволікається на телефон: бойовий офіцер, він відповідальний за долю кожного зі своїх підлеглих., - інформує «Телевізійний центр Ковель». «Офіцер — це не та людина, яка біжить з пістолетом попереду роти, як ми звикли бачити в кіно. Ні! Це той, хто навчить. Підкаже. Пояснить. Людина, яка навчить тебе виживати в тому безладі і хаосі війни. І при цьому — не втратити людське обличчя, виконуючи поставлене завдання. Бо головне - живим повернутися додому», - зауважує Євген. В актовій залі ковельської ЗОШ№10 Євген Селін зустрівся з вчителями та учнями навчального закладу. Вони передали одному з командирів «Айдару» 20 комплектів військової форми, термобілизну на інші необхідні в солдатському побуті речі. Все це на суму понад 7,5 тисяч гривень колектив школи зібрав за час проведення акції «Замість мертвих квітів — життя солдату». «Батьки п`яти наших учнів перебувають в зоні АТО. Надзвичайно боляче говорити про те, що батько нашої учениці, відмінниці в навчанні з 8-В класу Тетяни Шилік загинув і буквально 1 вересня відбувся похорон . Тому наші діти, та й ми всі надзвичайно боляче все це переживаємо. Бо поміж нами є діти, батьки яких в зоні АТО — і ми їх сприймаємо як своїх рідних дітей. Крім того, в нашій школі навчаються 4 -ро дітей, які прибули до нас з Луганська. Це так звані внутрішні біженці...», - каже директор ЗОШ №10 Світлана Шворак. Зустріч із справжнім захисником Вітчизни була зворушливою: хлопці тисли герою руку. Дівчата не приховували сліз, переповідаючи, що писали на фронт у своїх «Листах солдату». «Ми писали, що розуміємо: вони воюють за нас. Я наприклад, писала, що буду за них молитися щодня. Кожен день ми розуміємо, що наша буденність неважлива в порівнянні з тим, що роблять зараз наші хлопці на війні. Поки я стою тут, хтось, можливо, ризикує життям і проливає свою кров за мою свободу, за моє майбутнє. Тому їм хочеться тільки подякувати і передати їм, що ми все розуміємо. І ми ніколи їх не зрадимо», - говорить учениця ЗОШ №10 Мирослава Воробей. «Ми гордимося ними. Всіма тими, хто поїхав з будь-якого міста. Хто, незважаючи на вік і, можливо, якісь свої почуття, покинув власну домівку, сім`ю, роботу — і поїхав туди. І дехто з них не повернувся...», - каже Оксана Шатрова. Діти також подарували «айдарівцям» вишиті власноруч рушнички. А проводжали гостя з посмішками. І надією. На те, що наші воїни обов`язково вистоять та переможуть.