Волинянка шукає сина, який зник у зоні АТО: усі служби “відфутболюють”

Остаточно «добила» жінку відповідь чоловіка, коли зателефонувала на безплатну «гарячу» лінію СБУ за номером 0 800 501 482: "Телефонувала у п`ятницю 26 вересня після 14 години. Чоловік, навіть не подивившись у комп`ютер, каже: «Нічого немає». Я йому: «Що ж то таке, що ніхто, крім рідних, хлопців не шукає?» А він мені: «А чого я маю його шукати, я що, туди його посилав?» Мені так обідно стало. Це що, я свою дитину посилала туди чи він сам просився? Тож АТО йде, а не війна. Значить, там повинні бути працівники СБУ. Вони ж штани протирають у кабінетах, а наші діти воюють?" Знайти хама, який працює на «гарячій» лінії, для працівників СБУ, здається, справа не важка. Подібних випадків взагалі не має бути. Війна не закінчилась. І як там бути хлопцям, коли вони знають, що «тилові криси» готові у будь-який момент змішати з брудом їхніх рідних, аби лишень вони не турбували через «дрібниці»?; Але коли у матері, яка самотужки підняла на ноги двох синів, один пропав безвісти - це зовсім не дрібниця, - пише Вісник+К. Лучанин В`ячеслав Іонов отримав повістку у першу хвилю мобілізації - 11 квітня. Спочатку був в частині у Володимирі-Волинському, потім - на полігоні під Рівним. А далі - схід. Його друг Віталій Махновець загинув під Волновахою. Слава продовжував служити.; "Він був командиром БМП, - каже його мама Надія Юхимівна Іонова. - Спочатку у його підпорядкуванні було дев`ять осіб. А як почали йти у відпустки, залишилось п`ятеро. Я ж дзвонила, казала: «Синок, просися у відпуск». А він мені: «Мамо, немає ж кому стояти. Нас залишилося п`ятеро».; Останній дзвінок від Слави був 28 серпня. З ним говорив молодший брат Валерій. Іонов стояв на шостому блокпосту під Многопіллям. Сказав тільки, що перекидають, а куди - ні слова. Як з`ясувалося згодом, хлопець був у самісінькому пеклі - Іловайському котлі. Вони виходили з оточення у другій колоні 29 серпня. У БМП влучив снаряд. Машина загорілася.; "Перша проскочила, третя, а та, де був мій Славко, загорілася. Таке «щастя». Хлопці розказували, що бачили, як вони звідти вискочили. У генерала Рубана підтвердили, що Кушнір, який був у БМП, у полоні. Там ніби і Жук. Про Саксіна достеменно не відомо. Про мого взагалі нічого ніхто не говорить. Ніби його й не було. Я думала, що десь теж у полоні. Але надію почала втрачати, коли волонтери знайшли Петра Білеця із Рівненщини у морзі Запоріжжя. Він весь обгорілий, а фотографія у формі залишилася. Так і впізнали. Уже й поховали".; Мати солдата каже, що родина змушена сама шукати хлопця. Ті, кому належить це робити - не кують, не мелють. Менший брат ходить розпитує тих, кого звільнили з полону, родичі бігають по госпіталях Львова і Києва. Змогли навіть знайти контакти якогось чоловіка у Донецьку, щоб «сходив» у ДНР і дізнався, чи Славко живий. Сама мама збирається їхати на схід, аби обійти тамтешні морги.; Історія ж про те, як згорьована мати здавала зразок свого ДНК, взагалі шокує. Виникає тільки одне питання: у якій державі ми живемо? "Воєнком сказав моєму сину, що треба три каплі крові капнути на стерильний бинт, запакувати, покласти у конверт і здати у військкомат. Вони його відправлять. Я сама проколола собі пальця шприцом, крапнула кров на бинт. Син завіз у військкомат. Потім уже дізналася, що це неправильно". Надія Юхимівна - проста жінка. Про що думали у військкоматі, коли просили принести конверт з бинтом? Як з`ясувалося, донедавна взагалі не було нормативно-законодавчих підстав для проведення забору ДНК у рідних тих, хто пропав безвісти.; "Працівники судово-медичної служби мають право відбирати кров для подальшої генетичної ідентифікації загиблих у зоні АТО лише на підставі постанови судово-слідчих органів, - прокоментував заступник директора Волинського обласного бюро судово-медичної експертизи Андрій Савченко. - З цим зараз проблема. Генпрокуратура розробляє нормативну базу. Без відповідного правильного оформлення документів у родичів можуть у подальшому виникнути проблеми із соцвиплатами. Ми ж готові хоч завтра взяти зразки".; Допоки прокурори думають, як оформляти справи, у Дніпропетровській та Запорізькій областях десятками хоронять безіменних солдатів.; "Добиває те, що наших дітей без дозволу батьків хоронять, - каже Надія Юхимівна. - Не було їм місця живим на землі, кинули як гарматне м`ясо. Не можуть їх і після смерті по-людськи дати похоронити". Всім, хто хоч щось знає про долю В`ячеслава Іонова з 51-ї ОМБ (3-й батальйон, 8-ма рота), який зник при виході другої колони з-під Іловайська 29 серпня 2014 року, рідні просять зв`язатися з ними. Особлива прикмета: червона родима пляма біля правого ока.; Телефони: 093 5061444, 099 069 05 57, 097 410 49 40.