У Луцьку відбувся суд над мобілізованим
Павло Середюк із Ратнівського району на момент мобілізації мав на утриманні 2-х малолітніх дітей, дружина була вагітна, він був офіційним доглядальником батька – інваліда 2 групи (ампутована нога) та матері-інваліда 2 групи-(лежача). В день відправки на Схід дружина втратила дитину, а Павло попросив відпустку на 10 днів, щоб її підтримати. Відпустку не надали, зате відкрили кримінальне провадження.
Володимир-Волинський суд засудив Середюк до службового обмеження на термін шість місяців. Хлопця визнали винним у непокорі, адже він відмовився виконати наказ щодо відправки на полігон на Широкий лан у Миколаївській області. Додамо, що насправді хлопці поїхали не на Широкий лан, а відразу на Схід.
Захисник підсудного Василь Нагорний зауважив, що захищає Середюка, бо визнавши його винним, усі визнають, що всі бійці - це безправні люди, які стали заручниками недолугого законодавства.
Адвокат вказав на численні порушення мобілізації Середюка. Наприклад, на момент мобілізації він здійснював постійний догляд за хворою власною матір’ю. Також у його документах йдеться про те, що він мобілізований 17 березня указом президента, хоча на той момент в Україні не було очільника держави, лише в.о. Також Нагорний переконаний, що підсудний не повністю оволодів військово-обліковою спеціальністю. Мовляв, його повністю не можна назвати військовослужбовцем, він не був достатньо підготовлений, а стан його здоров’я не був достатньо обстежений.
Середюк зауважив, що не погоджується із вироком Володимир-Волинського суду, адже переконаний, що до нього прямого наказу не було виїхати на Широкий лан.
Зауважимо, що під час судового засідання були вигуки із залу. Суддя попередила, що суд - це не колгоспні збори і не сходи селян. Мовляв, дебоширів виведуть із залу.
Під час суду з’ясувалося, що у чоловіка ще є брати та сестри, які теоретично могли б доглядати хворих батьків.
«Я не проти служити, не проти захищати, але не знаю, куди подіти батьків. Прошу суд прийняти правильне рішення, сподіваюся, що ви мене виправдаєте». - сказав під час досудових дебатів Павло Середюк.
Поки судді радили у досудовій кімнаті, присутні атакували прокурора через порівняння ситуацію у Володимир-Волинську із бойовими діями у Іловайську. Прокурор Сергій Пушкарчук на звинувачення не реагував, хоча його закликали дивитися в очі людям і не відвертати обличчя. Пристрасті у залі майже неможливо було вгамувати. Мовляв, із війни можна повернутися лише у труні, або інвалідом, або дезертиром.
У підсумку судова колегія вирішила, що апеляція підлягає до часткового задоволення. Наприклад, через неповно з’ясовані обставини справи. Апеляційний суд скасував судовий вирок і відправив справу на судовий розгляд до суда першої інстанції, аби дізнатися, чи Середюк був правомірно викликаний на військову службу, правомірність наказу про переміщення на полігон у Миколаївську область тощо.