У тривожному очікуванні 13 і 15 серпня
Маховик російської агресії проти України набирає обертів. Кремль, не гребуючи жодним моральним приписом, вершить свою криваву справу, сіючи смерть. Навряд чи в когось залишилася хоча б єдина ілюзія, що путінські агресори, якщо їх не зупинити, зупиняться. У Москві, керуючись принципом «Мы за ценой не постоим», крок за крок втілюють стратегію реанімації імперії, де Україні відведено роль стартового майданчика на цьому шляху. Саме нашій країні знову судилося стати форпостом Європи. Хоча, будьмо відверті, той же таки Старий Світ не дуже поспішає допомогти у протистоянні з ворогом, який уже розкрив свою потворну пащу, аби поглинути не тільки Україну.
Схоже, не такі й далекі від істини аналітики, які попереджають про подальше загострення ситуації у зв’язку з російською агресією. Зрештою, навіть НАТО звернуло увагу, що з касками, вже перефарбованими під миротворчі, війська РФ готові у будь-яку мить розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. При цьому Захід, говорячи про економічні санкції щодо Москви, фактично «вмиває руки». Україна ж платить страшну ціну за свою волю та державність життями своїх кращих із кращих синів і дочок, які протистоять окупантові.
Минулого тижня, як попереджали аналітики у ряді ЗМІ, Кремль готував з боку Чернігова вторгнення своєї військової армади, випереджаючи на сім дні запрограмований розвиток подій. Зокрема, за версією сайту podrobnosti.ua , готувалося ввведення 13-15 тисяч осіб, 50-70 одиниць важкої бронетехніки, 100-120 одиниць легкої бронетехніки, по 50 одиниць самохідної артилерії та систем залпового вогню типу « Град».
Не так важливо, чому путінськими стратегами внесено корективи. Навряд чи остудила гарячі голови мерзотників Рада Нацбезпеки ООН. Очевидно, відіграли свою роль інші фактори, оскільки Москва спробує завдати настільки масштабний та вирішальний удар, який міг би суттєво дестабілізувати ситуацію в Україні та поставити на порядок денний саме її існування. Інше питання, що наша держава не збирається віддати свою долю в криваві руки Кремля, добре розуміючи, яким було це «братерство» і що готує Путін зараз. Тим паче, що навіть брехлива, цинічна Москва, як зазначає ідеолог «Русского мира» Дугін, щодо нашого народу діє уже відверто згідно з принципом «Убивать, убивать, убивать».
Тож, спробуємо подумки перегорнути кілька сторінок тижня, що став надбанням історії, аби вкотре усвідомити сувору правду реалій та вірогідність подальшого розвитку подій.
«Як привід для початку відкритої агресії»
Росія планувала збити літак «Аерофлоту» для виправдання вторгнення в Україну. За словами глави СБУ Валентина Наливайченка (посилаємося на «Українську правду») літак, який слідував тим же коридором приблизно в той же час, що й малазійський Боїнг, це був рейс АФЛ-2074 за маршрутом Москва - Ларнака. Саме для цього, зазначає він, до України був доправлений комплекс «Бук», керований російським екіпажем. Цей комплекс, за словами Наливайченка, мав бути встановлений у населеному пункті Первомайське за 20 км на захід від Донецька, але «через те, що спеціалісти були не місцеві», вони переплутали дислокацію і перегнали «Бук» у населений пункт із такою самою назвою, який розташований на північному сході від Донецька.
«З початково запланованого місця пасажирський літак «Аерофлота» мав бути вражений таким чином, щоб він упав на території, контрольованій збройними силами. Той теракт був цинічно спланований як привід для початку відкритої агресії під масову загибель ні в чому не винних росіян», - сказав Наливайченко. За словами глави СБУ, повномасштабне вторгнення Росії в Україну планувалося 18 липня. «Коли це не спрацювало, один теракт мав бути замінений на інший», - сказав Наливайченко. Серед вірогідних дат повномасштабного вторгнення в ЗМІ називалися 8, а відтак 15 серпня.
«Ще багато злочинів можуть скоїти Путін та його «Русский мир»
«Знищення російськими терористами 17 липня 2014 року цивільного повітряного лайнера Малайзії (298 мирних людей на борту) стало поворотним пунктом у ланцюгу подій, пов’язаних з агресією Росії проти України, - наголошує Юрій Щербак, дипломат, політик, письменник. - ;Вже пролунали порівняння з пострілом Гаврили Принципа, який убив 28 червня 1914 р у Сараєво герцога Фердинанда та його дружину Софію, чим спричинив початок Першої світової війни» (тут і далі посилаємося на «День»). А відтак він зазначає, що «сьогодні ми ще не в змозі осягнути всі геополітичні, воєнні, екологічні та моральні наслідки жахливого злочину, скоєного в небі Донбасу. Навіки будуть прокляті ті, хто був причетний до ракетного залпу. До п’ятого покоління каратиме Бог тих, хто радісно реготав, побачивши спалах у небі, хто мародерствував на тому полі крові, яке назавжди залишиться проклятим місцем Донбасу. Але вже сьогодні приходить розуміння грому небесного, який пролунав для людства як ще одне, можливо, останнє попередження для країни, ім’я якій Росія — яка вдерлася на землі сусідньої миролюбної держави і принесла з собою смерть, поневолення, бандитську зневагу до усталених міжнародних норм і законів людської моралі».
Щербак переконаний, що історія вже приготувала для імперії зла невідворотну кару. Водночас він підкреслює: «Якщо метою Сталіна було повернення Радянського Союзу до кордонів царської Росії (Молотов наприкінці життя самовдоволено сказав: «Мы справились с этим неплохо»), то ціль Путіна скромніша: повернути Росії кордони СРСР. Параноїдальною надметою цього недосяжного проекту стало насамперед ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНИ — держави і народу, української мови і української культури, самої ідеї Майдану — як символу свободи і гідності нашого народу.
Якщо ІІІ Інтернаціонал висував гасла класової солідарності трудящих, то «Русский мир» увібрав у себе цілком нацистський, гітлерівський принцип «крові», що закликає до етнічної війни з інородцями». Експерт зазначає, що зараз РФ втілює в життя принцип етнічної ненависті до українців (яких ще донедавна зверхньо поплескували по плечу, називаючи «братами»). Зокрема, рашист Дугін закликає: «Путин, раздави гадину! Надо убивать украинцев, убивать и убивать! Как профессор я так считаю» (6.05.2014). Однак, вважає експерт, «після знищення пасажирського літака воїнством «РусскАго мира» Александр Гелійович не відмиється від крові невинних жертв. Так само, як його улюблений німецько-нацистський геополітик — євразієць Карл Гаусхофер, який життям своїм, свого сина і дружини розплатився за злочини гітлерівського режиму».
Він підкреслює, що чітке уявлення «про мету «РусскАго мира» в Україні дав московський терорист Бородай - «прем’єр» самопроголошеної ДНР: «Границы «Русского мира» значительно шире Российской Федерации. Я выполняю историческую миссию во имя русской нации(!), суперэтноса, скрепленного православным государством. Так же, как на Кавказе, я борюсь на Украине против сепаратистов, которые находятся в Киеве, борются против Российской империи» (цит. «Грани.ру», 21.07.2014). А відтак , констатуючи, що Росія задихається сьогодні під владою духовної черні, цитує Дмітрія Бикова, відомого російського літератора-ліберала: «Главный враг свободы в России — это не режим, не ГБ, не цензура, не репрессии. Это шовинизм».
Щербак підкреслює, що «Русский мир», «русская черная сотня», «ввічливі зелені чоловічки», бандити Криму й Донбасу та мільйони зомбованих громадян Росії мають свого вождя і вчителя, головного натхненника війни з Україною та Заходом. Ім’я його – Путін». Останній, нагадує експерт, «на очах у людства, на українських полях і українській крові робить спробу відновити імперію зла».
Щербак зазначає: «Ще багато злочинів можуть скоїти Путін та його «Русский мир». Ще в жорстокій борні втрачатиме кращих людей українське військо. Ще йтиме за плечима України закулісний торг на Заході і ще тяжкі випробування очікують нас. Але сталося головне: Путін програв Україну. Програв Європу, США, Канаду. Він програє Росію».
«А раз з нами Бог, то з нами перемога»
Терористам, які вбивають громадян України, допомагають священики МП, констатує Предстоятель («Тиждень»). «Московський Патріархат в цьому відношенні має пов`язані Москвою руки, а Московський Патріархат не може висловлюватися проти своєї влади, тобто проти влади Путіна, і не може відверто говорити правду, як це може робити Київський патріархат... Окремі єпископи і священики їм допомагають, а в цілому МП стоїть осторонь. А на Донбасі навпаки - допомагають терористам і сепаратистам», – заявив Патріарх Філарет. Він наголосив, що переговори з терористами про заручників «сьогодні марні». «Переговори сьогодні марні, бо ні з ким вести переговори. Хіба можна вести переговори з терористами? З терористами ніхто ніколи не буде вести переговори... Тому ми проти переговорів», - заявив глава УПЦ КП. Крім цього, Патріарх підкреслив, що українці повинні вірити в перемогу у протистоянні з ворогом, оскільки Москва, виступає агресором у протистоянні на сході України.
«Не ми агресори, не ми напали на Москву і на Росію, а Росія свою зброю посилає в Україну, Росія захопила нашу частину – Крим, будучи гарантом недоторканності українській території ... Але правда з нами, а раз правда з нами, то з нами Бог. А раз з нами Бог, то з нами і перемога», – зазначив патріарх Філарет. Нагадаємо, раніше Священий Синод УПЦ КП звернувся до керівництва УПЦ МП із закликом обрати 13 серпня новим Предстоятелем Української православної церкви Московського Патріархату людину, яка поведе до створення єдиної православної церкви в Україні.
«Ми маємо зберегти єдину Україну»
«Сьогодні Україна переживає найскладніші випробування за усі роки своєї незалежності. Події, що відбуваються, змушують нас ще раз переосмислити роль Церкви у час суспільно-політичних конфліктів та воєнних дій, - зазначає Голова Волинської ОДА Володимир Гунчик (цитуємо з сайту облдержадміністрації). - І хоча Церква – поза політикою, а її керівники зазвичай утримуються від публічного висловлення власних політичних с