Без права на поразку

Попри не зовсім оптимістичні прогнози, на українському політичному олімпі зуміли не стати бранцями чужого геополітичного сценарію. Тож, нарешті маємо проукраїнський і керований парламент (вперше заступником Голови ВР стала жінка), суттєво оновлений Кабмін, троє міністрів, які перед призначенням отримали українське громадянство. Хоча це зовсім не означає, що суворих викликів, які постали перед Українською державою та українською політичною нацією, не стало менше. Радше навпаки. Адже, судячи з послання господаря Кремля Федеральним зборам РФ, Путін (хай навіть цього разу він не згадував терористичних «ДНР», «ЛНР», своєї патологічної заповітної мрії у вигляді «Новоросії») не має жодного наміру відмовитися від своїх лиховісних планів. Його поплічники, у тому числі – прости, Господи, першоієрарх, набиваючи мозолі на долонях, показово демонстрували вірність курсу кривавого і брехливого українофоба № 1. Не зупинила цю слухняну україноненависницьку сестробратію навіть тривожна «чеченська преамбула» до кавказького «вибуху». Як зазначив екс-Глава Грузинської держави, нема жодного шансу на те, що реаніматор імперії зла, риторика якого все більше нагадує «одкровення» Гітлера, зуміє зупинитися. Як і не підлягає сумнівам, що «собирателя» неодмінно зупинять. А вже чию долю кат України повторить, не настільки й важливо. У кожному разі, попри бравурність, невиліковні підозріливість, страх «путлера», він, таким чином, запрограмовує власну долю. І чи не станеться так, що вирок шовіністичній потворі винесуть самі ж росіяни… Однак до переведення ситуації у мирне русло ще дуже-дуже далеко. Україні ж суджено стати масштабним полем бою між силами добра та повпредами абсолютного зла під знаком «Русского мира». У цьому переконували й події тижня, що вже став надбанням історії. «Заради контролю над частиною парламенту» Політичний аналітик Павло Нусс висловлює припущення, що помічник Путіна «Владислав Сурков вже веде активні переговори про активацію цього парламентського лобі не тільки з представниками т.зв. «опозиційного блоку», але й з «адептами» більшості і позафракційними депутатами» (тут і далі посилаємося на «Обозреватель»). Відтак він пригадує, що «у 2013 році вивчав проекти Владислава Суркова, що і дозволило мені спрогнозувати анексію Криму, автором якого є Сурков, і військову кампанію на сході України». А відтак робить висновок: «Знаючи методи його роботи, можу припустити, що заради контролю над частиною парламенту, він може вплинути на рішення Путіна і припинити пряме вторгнення і активні військові дії в Україні. Відслідковувати тенденції зможе кожен, відразу після того, як почнуть надходити інформації про припинення членства депутатів у більшості». За версією Нусса, це відбуватиметься під різним приводом, прикриваючись сенсаціями та популізмом. «Не виключаю, що участь у коаліції можуть припинити і фракції «Батьківщина», і підконтрольна Віктору Медведчуку частина «Народного фронту», - попереджає він. «Адже 120 осіб прибічників Кремля» Політтехнолог, директор компанії Berta Communications Тарас Березовець переконаний, що «цей парламент буде, на жаль, короткостроковим. Це пов’язано із об’єктивними обставинами - війна, криза. Він не зможе працювати нормально, враховуючи наявність «Опозиційного блоку», який стане причиною частих бійок, скандалів із комбатами. Крім того, коли почнуться економічні проблеми, з коаліції вийдуть «Радикальна партія» із «Батьківщиною», перейдуть у жорстку опозицію та почнуть критикувати своїх колишніх партнерів. Це зробить життя парламенту недовготривалим» (тут і далі посилаємося на «День»). Відтак він наголошує, що ВРУ 8 скликання не може бути розпущена раніше, аніж через рік, вона має ухвалити низку законопроектів для безвізового режиму з Євросоюзом. До того ж, «не завершено люстрацію - цьому процесу йде активний спротив, і нові депутати мають зламати його. В економічній сфері треба скасувати величезну кількість податків, прийнявши новий Податковий кодекс, скасувати репресивний Трудовий кодекс, який проштовхнув Тігіпко, лібералізувати економіку, адже країні потрібні кардинальні зміни в умовах фактичного воєнного стану. Нарешті, потрібна реформа армії та Служби безпеки, адже Україна фактично виявилась беззахисною перед російською інтервенцією та агресією її спецслужб». На думку політолога Віктора Небоженка, директора соціологічної служби «Український барометр», «новообрана Рада працюватиме у найближчі півроку так само, як і Кабмін. Далі може настати перша криза, пов’язана з потребою посилення проведення реформ. Але це буде достатньо важко, адже 120 осіб прибічників Кремля під виглядом «Опозиційного блоку», розкидані через мажоритарки і всередині різних фракцій, саботуватимуть просування реформ. Для Путіна ВРУ, яка займається реформами, гірше, ніж поразка в Донецьку. Тому буде сильне стримування будь-яких змін у країні». «Але все в світі карається, і все повторюється» Генерал-лейтенат Дмитро Уманець зазначає («Обозреватель»), що зараз «у Росії ситуація підігрівається. Якщо раніше про загибель російських солдатів в Україні ніхто не знав, то зараз навіть в Бурятії, куди приходить «вантаж 200», жінки починають підніматися і виступати проти війни з Україною». Генерал також не виключає ймовірності повноцінного вторгнення Путіна в Україну. В той же час, він вважає, що «санкції свою справу потихеньку роблять, ціна на нафту падає». А відтак посилається на те, що «Віктор Суворов нещодавно озвучив прогноз про те, що Росії залишився рік. Не можу ні підтвердити, ні спростувати цей прогноз. Але скажу, що в керівництві Китаю сидять розумні люди. Поки вони тільки спостерігають. Але те, що вони своє слово скажуть - в цьому навіть можете не сумніватися». На його переконання, Росія загине «через таки свої дії. А китайці просто візьмуть їх голенькими - як нас узяв Путін, коли ми провели Революцію Гідності. Країна перебувала в стані замішання, розкрадена, розгромлена. І в цей момент Путін встромив нам ніж у спину - забрав у нас Крим. До речі, він думав, що так можна буде захопити всю Україну. У нього були такі думки. Але все в світі карається, і все повторюється». «І ми ще лише на початку…» Згадуючи про заяву президента РФ Володимира Путіна на прес-конференції в Анкарі за підсумками переговорів з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом про те, що Росія не може в нинішніх умовах продовжувати реалізацію проекту «Південний потік», оскільки не має дозволу Болгарії, Лілія Шевцова, провідний дослідник Інституту Брукінгса ( Вашингтон), зазначає: «У Туреччині відбулися офіційні похорони російської Енергетичної Держави. Але реально її агонія почалася кілька років тому, коли Європейська комісія не дозволила Москві обійти європейське енергетичне законодавство, спрямоване проти монополізму, зокрема й «Газпрому». Кілька років Москва билася, щоб обійти європейські антимонополістські закони — і все даремно…Тож ми маємо справу сьогодні з відчайдушною спробою Кремля продовжити спектакль, у якому немає четвертого акту. І публіка розійшлася. А Ердогану випала роль сказати представникам NuclearPetrostate: «Хлопці, ваш товар нам не потрібен. Навіть дешево!» (тут і далі цитуємо «День»). У той же час, як зазначає аналітик, позиція російського імперіаліста кардинально не змінюється. Адже Кремль ( і нинішній параноїдальний «цар» працює у цьому контексті) за умов нездатності відповісти на виклики переходив на режим воєнного часу, шовіністичної істерії. «Але це не означає готовність Кремля повернутися до status quo ante, - пояснює Шевцова. - Його більше не існує. Кремль не може визнати поразку й не може відмовитися від Доктрини Стримування - це означало б вибити з-під себе стілець. Він може погодитися на мир або перемир’я - які можна було б представити як Перемогу. І при цьому Кремль залишив би за собою право інтерпретувати правила гри! Деякі західні столиці готові погодитися на цей варіант миру. Але вже не всі». На її думку, «почався процес взаємного дистанціювання Росії й ліберального світу, який уже не зупинити. І ми ще лише на початку цього процесу». «Немає місця діалогу» «У доктрині Путіна немає місця діалогу, нормалізації відносин і побудови позитивного порядку денного у відносинах з країнами Європейського Союзу та Східного партнерства, не кажучи вже про США. Але є місце для провокацій, вторгнення, анексії, війни і безпрецедентної з часів Радянського союзу державної пропаганди», - зазначає депутат (посилаємося на «Європейську правду»). На його думку, апетити Кремля виходять за межі України, Кавказу і Балканських країн. На додачу до задоволення імперіалістичних амбіцій, його мета в тому, щоб посіяти розбрат між Євросоюзом та США, розділити власне ЄС. «Польоти російських літаків у просторі держав НАТО, погрози ядерною зброєю, енергетичний тиск, економічні санкції, фінансування антиєвропейських партій – все це ослаблює ЄС зсередини», - каже Саріуш-Вольський. На його думку, для України зараз головне – подолати внутрішні розбіжності і не дозволити підірвати досягнення Євромайдану. Євродепутат і далі підтримує політику жорстких економічних санкцій щодо РФ, зазначаючи, що це один з найефективніших інструментів в асортименті Євросоюзу. Раніше повідомлялося, що Яцек Саріуш-Вольський виступив за те, щоб відповіддю Заходу на російську агресію стало посилення санкцій проти Росії та передача зброї Україні. «Крім зовнішньої агресії, у нас є внутрішня агресія» Як зазначив Прем`єр-міністра України Арсеній Яценюк, зараз перед Урядом стоять ключові завдання, оскільки ситуація, в першу чергу, звичайно, складна в безпековому секторі, і «в рамках нашої боротьби за нашу незалежність основні фінансові і матеріально-технічні ресурси повинні бути спрямовані на національну безпеку й оборону держави» (тут і далі посилаємось на департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ). На його переконання, «крі