«Тут діалогу бути не може», – Андрій Піонтковський

На переконання Андрія Піонтковського, недавнє ;вбивство Бориса Нємцова стало не просто однією з гучних політичних справ, якими рясніє історія ;сучасної РФ. «Цей злочин демонструє, що Росія кроками велета рухається від тоталітарного до нацистського режиму», - вважає він.; А відтак проводить історичну аналогію. «З огляду на свій вік пригадую подробиці відходу від політики Іосіфа Сталіна, - зазначає Піонтковський. Той був значно раціональніший, ніж Путін, і куди більший злочинець. Наприкінці життя він справді клінічно з’їхав із глузду, готувався до Третьої світової війни, а паралельно ще до двох великих проектів: чергової чистки вищої партійної номенклатури та великого єврейського погрому. Все це не влаштовувало безпосереднього оточення, яке доклалося до того, що він наказав довго жити. Владу опісля перебрали не менші мерзотники, Бєрія, Малєнков і Хрущов. Але вони не підтримували божевільних проектів із Третьою світовою вій¬ною включно й кардинально змінили зовнішню політику СРСР, хоч і залишалися прихильниками марксистсько-лєнінської ідеології». Він вважає, що «переворот у нинішній Росії відбудеться лише за умови очевидної, безсумнівної і для її суспільства, і для еліти зовнішньополітичної поразки та цілковитого провалу української авантюри. Зараз про цей провал починають думати, він поволі напружує уми путінського оточення, що складається з бізнесменів, мультимільярдерів, які втрачають свої активи».; За версією політика, «діставши урок провалу своєї авантюри, Росія полишить Україну в спокої. Але якщо цієї поразки не станеться, якщо Путін досягне своєї мети і змусить українське суспільство прийняти умови його ультиматуму, то жодного примирення бути не може, бо цілі абсолютно різні. Путін палко прагне знищити Українську державу. А вона – самостійно розвиватися на європейській траєкторії. Тут діалогу бути не може». Однак, цей діалог неминучий. ;«Він почнеться з новою російською владою, - підкреслює Піонтковський. - ;Після можливого палацового перевороту до керма прийдуть такі самі, як Путін, тільки без імперських амбіцій. І довго вони не протримаються, бо в РФ відбуватимуться свої внутрішні процеси. Питання в тому, чи буде сама Росія після цього такою, як нині».