У Луцьку зачаровували словом молоді поети

Початок вечора нагадував квест, адже любителям віршованого слова довелося збиратися від погруддя Лесі Українки, котре прикрашає педагогічний інститут СНУ імені Лесі Українки, а далі блукати за гідом вуличками Луцька. Відбулося дійство у ArtRoom, що на вулиці Івана Франка. Послухати поетів зібралося кілька десятків лучан та гостей міста.;

А далі присутні занурилися у світ поезії та музики, який огортав присутніх півтори години.

Свої поезії дарували молоді луцькі поетки Юля Фінковська та Таня Регешук, чиї твори увійшли до поетичної антології «три_літ_ри».

Також до обласного центру Волині завітав Ско Рик — гість зі Львова. Він є співзасновником та активістом мистецької формації «ЛІД-9».

Цікаво, що у поезіях юних поеток виявилося чимало медичних термінів, цикл однієї із них навіть було названо ім’ям батька медицини Гіппократа.;

На думку Юлії Фінковської, «поети приходять до Музи спонтанно і йдуть без істерик». Чимало у її поезіях згадок про першу пару людей у раю: «Якщо Адам любить шарлотку / То в цьому неодмінно винна Єва», «божилася не довіряти адамоподібним душу / тому захопилася кредитуванням тіла».;

Поезія Фінковської лунала під акомпанемент різноманітних мелодій. Молода поетка переконана, що «наступати на граблі, то такий легкий наркотик».;

Тетяна Регешук не боїться у своїх віршах гострих слів, бо вважає їх доречними контекстуально. Прочитала поетка і одну соціальну поезію, хоча переконана, що не пише громадянську лірику.;

«Твої лубутени збивали антени;

нічийнії;

рвали і різали вени підборами;

доктОри зливали смертельні гангрени;

покійні;

лишались навічно пливти коридорами», – поділилася інтимним авторка.

Несподіванкою вечора став молодий автор зі Львова Ско Рик. Його поезія лунала російською та українською мовами і віддавала епатажом. Він продовжив «медичну» тему, котру розпочали дівчата: «Недолікилікують ліками,мене от так залікували…». ;Автор вдало грається із словотвором, моделюючи часом нові слова, а деякі поезії можна розтягнути на афоризими – «найгірше – це не робити помилки, найгірше – бути чиєюсь помилкою».