Волиняни завершили переробку березового соку

Волинські лісівники знають: яким би раннім не був Великдень, берези перестануть ділитися своїм цілющим даром до його настання. Тому поквапилися організувати заготівлю так, щоб переробкою були зайняті п’ять консервних цехів обласного управління лісового та мисливського господарств — Ківерцівського, Ковельського, Колківського, Маневицького держлісгоспів та Цуманського державного підприємства «Журавка». Утім, сік-сирець цієї весни заготовляли й інші лісгоспи. У цей сповнений життєдайної енергетики час власкору «УК» вдалося побувати в лісах, де господарюють працівники Державного підприємства «Цуманське лісове господарство», - повідомляє Урядовий кур’єр. Його головний лісничий Сергій Арендарчук провів на грабово-березову ділянку, яку за кілька років вирубають через досягнення віку стиглості дерев, а на їхнє місце посадять нові. Але перш ніж перетворитися на фанеру та дрова, тутешні берези ще кілька разів поділяться своїм цілющим соком з людьми. З кожної — по 200—300 літрів щовесни.; Щоб це відбулося, у їхній корі бензопилою заготівельники акуратно роблять надріз у вигляді латинської букви «V» і під нахилом вбивають 30-сантиметрову дощечку. Нею й стікає в мішки з харчового поліетилену чистий ніби сльоза березовий сік. Досвідчені люди переконують: варто випити його свіжим десь 150–200 літрів — і в Трускавець їхати цього року не треба. З власного досвіду скажу: дрібні камені, що утворилися в нирках, після такого частування швидко зникають. — За тонну заготовленого сирцю нам платять 136 гривень. Бригадою з чотирьох чоловік заготовили вже 60 тонн, — поділився секретом заготівельник Олександр Чучко. — Отож якщо не лінуватися, можна нормально заробити. Далі заготовлену сировину перевозять у молоковозі на переробку до «Журавки». Її керівник Зінаїда Рябчун добре відома технологам-харчовикам країни як розробник консервів з дикорослих ягід, дичини та грибів. — Соки виготовляємо за випробуваними роками технологіями, — розповіла вона. — Наша продукція екологічно чиста, без синтетичних ароматизаторів, підсолоджувачів, стабілізаторів, консервантів та інших добавок. Одне з останніх напрацювань пані Зінаїди — сік березовий оздоровчий з екстрактом лікарської рослини стевії, що солодша за цукор у десятки разів. За складом її листя — своєрідна зелена скарбничка, що гармонізує роботу людського організму, відновлює вуглеводний, ліпідний та білковий обміни, підвищує захисні сили, а в поєднанні з березовим соком — нейтралізує й виводить токсини. До того ж цей продукт сміливо можуть споживати хворі на діабет. — Березовий сік торгової марки «Волиньліс» відомий також у Польщі, Чехії, Ізраїлі, Канаді, країнах СНД, — каже начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик. — Скажімо, у Польщі наш сік продається також і в аптечних мережах. Консервний цех ДП «Колківське ЛГ», який очолює Лариса Котеленець, наприклад, цього року план з переробки березового соку вже перевиконав. — Це сталося й завдяки модернізації виробництва. Зокрема установки нового котла, що дає консервному цеху пару, — поділився секретом головний інженер лісгоспу Сергій Байцим. — Ефективність роботи зросла в кілька разів. Уже від переліку продукції волинських лісівників аж слина потекла: сік березовий з настоями шипшини, звіробою, квітів ромашки, липи, сушених груш, березово-яблучний, березово-чорноплідногоробиновий, настояний на м’яті... Тисячі літрів цієї цілющої продукції разом з іншою зібраною волинськими лісівниками гуманітарною допомогою вже передані на фронт.