Виступ Президента в Одесі
Вітаю вас з 71-ю річницею визволення морської столиці – Одеси від фашистських загарбників! Сьогодні разом віддаємо шану подвигу воїнів-визволителів з Третього українського фронту під командуванням одесита, генерала армії Родіона Малиновського; подвигу військових моряків, які десантами, діями підводних човнів і надводних кораблів підтримували війська на приморському напрямку. Одесити, всі українці завжди шануватимуть героїзм воїнів армії, флоту і народного ополчення, які загинули в боях за Одесу, та само як і сотень городян, закатованих чи вивезених окупантами.
Низький уклін та вічна пам’ять усім загиблим у роки Другої світової війни за нашу свободу!
Нині ж захист Батьківщини покладається на сміливих й хоробрих правнуків героїчних прадідів, які зараз відбивають агресію не з заходу, а зі сходу. За час проведення АТО з Одеської області призвано 7 614 військовослужбовців. 1 630 одеситів виявили бажання добровільно взяти зброю та захищати Одесу та Україну. 59 воїнів родом з Одещини чи з підрозділів, постійно тут дислокованих, віддали життя за свою українську Батьківщину.
Сьогодні матиму за честь вручити високі державні нагороди – ордени Богдана Хмельницького та «За мужність» – справжнім героям з особового складу Військово-Морських Сил, 1-го окремого батальйону морської піхоти, 36-ї окремої бригади берегової охорони, 73-го морського центру спеціального призначення, 406-ї окремої берегової артилерійської групи і славного 801-го окремого загону боротьби з підводно-диверсійними силами.
В умовах гібридної війни проти України Військово-Морські Сили є важливим стабілізуючим фактором у приморських регіонах, на які покладаюсь я як Президент України і Верховний Головнокомандувач та весь український народ.
Нарощування чисельності угрупувань російсько-терористичних військ на окупованих територіях Донбасу та Криму, який з курорту перетворено на гігантський склад зброї, захоплення об’єктів «Чорноморнафтогазу» на морському шельфі України – все це явно свідчить про неприховані плани ворога позбавити нашу державу виходу до моря та доступу до морських ресурсів, які розташовані у виключній територіальній зоні України.
Подібно тому, як ми за рік з нуля створили боєздатну армію на суходолі, яка зараз міцно тримає оборону на Сході України, ми здатні повторити подібне диво і на морі. Реалізація цього завдання зараз лише починається. Ми провели важливу нараду з Міністром оборони, командувачем Військово-морських сил України. Ми віддаємо належне, що це потребує колосальних фінансових ресурсів, які ми будемо знаходити, незважаючи на надзвичайно складну економічну ситуацію, кризовість якої, на жаль, істотно посилена війною.
Не хочу і не буду прикрашати дійсність. Солодка брехня неприйнятна навіть для святкового столу. Ви не гірше за мене знаєте чесну правду, і ворогу вона теж відома. Не є військовою таємницею низька укомплектованість та стан наявного корабельного складу, авіаційної техніки, озброєння, боєприпасів, та й бронетранспортерів морській піхоті також не завадило би. Кораблі й судна ВМС, окрім, звісно, «Гетьмана Сагайдачного» і деяких інших, та авіаційна техніка є морально застарілими, перевищили терміни експлуатації.
На теперішній час для Військово-Морських Сил недостатньо наявного причального фронту та військових містечок. Фонди, якими володіло Міноборони, задовго до нас були розкрадені, розпродані, знищені, здані в так звану оренду, і зараз ми не можемо їх знайти, але знайдемо, перебувають у занедбаному стані, але ми їх відновимо.
Тільки-но починається вирішення питання адаптації військовослужбовців і членів їхніх сімей в нових місцях дислокації, забезпечення вашого соціального захисту.
Чесне визнання проблем є першим кроком до їхнього вирішення. Найближчим часом буде розроблений план різкого збільшення побудови службового житла, щоб не лише офіцери, але й контрактники мали можливість доступу до службового житла.
Шановні товариші!
З урахуванням всіх реальних загроз національній безпеці України наш військовий флот має бути сучасним, високотехнологічним та взаємосумісним з країнами-партнерами НАТО. Сьогодні ми розмовляли з командиром корабля і командувачем про кораблі країн НАТО – із Франції, США, які перебувають в акваторії Чорного моря, – ми маємо ділитися досвідом, маємо навчатися ефективній взаємодії. І будемо це робити.
Бойове ядро флоту складатимуть кораблі-носії ударної зброї, берегові ракетні і артилерійські комплекси, а також морська авіація і славна українська морська піхота. Комплексний підхід до вирішення цього питання забезпечить нарощування всіх складових морського потенціалу держави, піднесення наукоємних, високотехнологічних галузей економіки та розвиток приморських регіонів, у першу чергу розвиток Одещини, Миколаївщини, Херсонщини. І ми не забуваємо, що стоїть завдання щодо повернення окупованого Криму.
З метою реалізації Морської доктрини України започатковано пілотний проект відродження та розвитку Військово-Морських Сил. До цієї роботи залучені вітчизняні і закордонні експерти. Пріоритетними напрямками визначити:
будівництво на вітчизняних підприємствах нових кораблів і катерів, а саме корвету “Володимир Великий”, ракетних катерів типу “Лань” та броньованих катерів типу “Гюрза”, берегового протикорабельного ракетного комплексу “Нептун”, багатоцільового патрульного літака на базі Ан-148;
створення системи розосередженого базування кораблів в портах від Іллічівська до Маріуполя; створення єдиної національної системи висвітлення морської обстановки.
Для забезпечення безпеки і обороноздатності України в Азово-Чорноморському регіоні необхідно в найкоротші терміни розробити та реалізувати Державну цільову програму розвитку кораблебудування в Україні на період до 2035 року.
Запорукою відродження й слави ВМС України стане не лише їх технічне переоснащення. Головним в цьому є справжній український патріотичний бойовий дух. Україна була, є й буде морською державою. Упевнений, що спільними зусиллями ми подолаємо всі труднощі і відродимо флот.
Головне, що в нас є його основа – ви, військові моряки, вірні присязі і флотським традиціям, готові виконати свій обов’язок перед народом України. Як писав ще наприкінці 18-го століття великий український поет Іван Котляревський, який, до речі, сам особисто брав участь в штурмі Ізмаїлу – мого рідного Ізмаїлу, де народилися батьки. Він писав: «Де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, спіши Отчизну захищать!» Так ви і робите.
Українські військові моряки першими зустріли так звану гібридну війну. Більше місяця Військово-Морські Сили стримували агресора в Криму, надали державі час і можливість підготуватися до оборони.
Сьогодні цінні подарунки отримають курсанти Одеської національної морської академії, але не лише Одеської академії, – вони завжди залишаться нахімовцями. Я зустрічався з ними рік тому, і подивіться, як вони змінилися. Вони завжди залишаться в пам’яті українського народу як хлопці, які розгорнули український прапор, заспівали український гімн і продемонстрували ворогу, чим є український міцний бойовий дух. Вони відмовилися виконувати злочинний наказ щодо переходу до лав Збройних Сил Російської Федерації, захистили державний прапор України, не порушили присягу, яку дали на вірність Батьківщині – Україні. А під час підйому прапору Російської Федерації вийшли на загальне шикування і в пику зрадників виконали Державний Гімн України.
Дорогі нахімовці, дорогі одесити низький уклін та велика подяка вам від українського народу".