Крізь горнило важких випробувань

Вкотре вітаючись «Христос Воскрес!», тим самим розвіюємо й сумніви з приводу неминучості торжества Вищої Справедливості. ;Великдень-2015, незважаючи на те, що Україна зустріла свято в стані війни, дав більш ніж достатньо підстав, аби переконатися: сила істинної віри нездоланна. Однак для перемоги добра ;потрібно заплатити сувору ціну, усвідомлюючи, що тотальні випробування триватимуть не один рік. Передовсім ці доленосні іспити, з якими не розминутися жодному із нині сущих, зумовлені не стільки позицією нашої держави та внутріукраїнськими процесами, скільки геополітичними факторами. Адже навіть найнаївнішому ;політичному сліпцеві вже чітко видно: розпочався черговий світовий перерозподіл. Якщо російські соціологи одноголосно дійшли висновку, що найбільшим улюбленцем ;громадян РФ є Сталін, то нинішньому кремлівському режиму нічого не залишалося, як, накачавши воєнні м’язи, ;спростувати зіграти на цих загальнонародних настроях. І коли тільки-но з’явився привід для «возвращения русских земель», ;там не стали чекати. Тож і масштабний процес «собирания», після ;репетицій у Придністров’ї та Грузії, ;розпочався з України. ;Хоча зрозуміло, що у випадку здійснення «русскомировских» планів Кремль не обмежиться ні Україною, ні пострадянським простором. ;Але протистояти ;московському імперіалізму Захід не збирається. При це минулого тижня відверто сказав посол Євросоюзу в Росії Вігаудас Ущацкас в інтерв`ю діловій газеті ;«Verslo zinios» (цитуємо за версією «Delfi»: «Треба визнати, що ми не підемо воювати і вмирати за Україну, і ми не підемо міняти Росію, тому що ми цього не зможемо зробити». Тож ;світ, залишаючи Україну наодинці з московським шовіністичними месіанським імперіалізмом, ;вдає, ніби не усвідомлює, що відбувається. Очевидно, у Заходу ;ще жевріє надія, наче ;від «русскомировского ;монстра» можна відкупитися Україною, відтак – Балтією, ;державами Північого Кавказу… Тим паче, що Москва фактично ; «грає» свою страшну гру ;в тандемі з Пекіном. У якій мірі ;після 13 квітня, берлінської зустрічі у «нормандському ;форматі», ;вдасться побачити світло в кінці тунелю? Які можуть бути сподівання, коли Україна залишається наодинці з окупантом, що ;погрожує світові ядерною зброєю? ;Відповіді очевидні. «Дива не очікуємо», - попередньо зазначав заступник міністра закордонних справ Вадим Пристайко. Тому ;якщо питання продовження Росією своєї стратегії, використовуючи ;плацдарми Донбасу та Криму принаймні ;для розширення зони воєнного конфлікту, - аксіома, то стан внутріукраїнської монолітності ;- ;теорема з багатьма невідомими. У цьому контексті, - і вірогідність загострення соціально-політичної ;(на фоні тарифної політики) ;«війни» Банкової ;з олігархами, звинувачень ;на адресу ряду урядовців у корупції. А також - ; процесів декомунізації та дерадянізації, започаткованих ; ухваленими Верховною ;Радо України Законами «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» і ;«Про правовий статус та вшанування пам`яті учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті». ;Мінливими настроями суспільства, яке також входить у передвиборчу кампанію, не можуть не скористатися ;«повпреди» реваншу: від зациклених на комуністичних ідеологемах – до фанатів із числа «русского воіства» в рясах, від речників радикалізації ситуації – до соціальних «тихої води й болота», від фракції «ОП» ;- до замаскованих слуг Мамони (нерідко – й Кремля) навіть у парламентській коаліції… Однак не факт, що реалії можуть виявитися набагато ;драматичнішими, ніж навіть песимістичні прогнози. Однак, усвідомлюючи , хто є хто, знаючи правду, ;маємо шанс принаймні спробувати адекватно відповісти на виклики. Тому й перегорнімо подумки кільки сторінок, означених тенденціями та подіями тижня, що вже став надбанням історії. «Ситуація може нагадати 2005 рік» У розвідці «Місцеві вибори: чи можливий реванш колишніх соратників Януковича» констатується, що ;під час майбутніх виборів до місцевих органів влади «очевидна ставка Кремля – «Опозиційний блок» ;і нові псевдополітичні рухи, які агітуватимуть за припинення опору і «нормалізацію відносин» з агресором, який влаштував бійню в Донбасі, погубивши тисячі українців» (тут і далі посилаємося на «Ліга. Новости»). ;На переконання аналітиків, ;які апелюють ;до такого сценарію, «подальший розвиток подій, ситуація може нагадати 2005 рік. Якщо місцеві вибори на сході і, частково, півдні, виграє Опозиційний блок, то почнеться повзуча федералізація України в явочному порядку за підтримки Кремля. Дуже скоро під впливом поразки на місцевих виборах в ряді південних і східних областей, а також у зв`язку з економічними труднощами, коаліція почне тріщати по швах. Що може призвести до дострокових виборів у парламент і формування помірно проросійської коаліції».; Політолог Михайло Мінаков на прохання ;«ЛІГАБізнесІнформ» представив три можливих сценарії місцевих виборів. Перший - війна в Донбасі триває. У цьому випадку, вважає політолог, Опозиційний блок не зможе стати значною силою на місцевих виборах. Основними переможцями будуть «Самопоміч», «Блок Порошенка» і нові партійні проекти з регіональним ухилом.; Сценарій другий - заморожування війни і тривале перемир`я. При такому розвитку ситуації, говорить Мінаков, «Опозиційний блок» зможе перемогти в частині областей України, «але БПП і Самопоміч і тут будуть лідирувати».; Сценарій третій - мирне вирішення та реінтеграція Донбасу. У цьому випадку, каже політолог, частка «Опозиційного блоку» і проектів-спадкоємців Партії регіонів зросте. «Швидше за все, вони стануть лідерами в певних регіонах, де будуть конкурувати з проектами Коломойського або іншими місцевими партіями, а також партією «Самопоміч», - переконаний він. ;Однак у кожному разі, вважає ;Мінаков, якщо місцеві вибори відбудуться цього року, єдиного безперечного переможця не буде. «Місцеві ради не будуть контролюватися однією силою, а громади будуть більше впливати на місцеві ради», - сказав політолог.; «…мовчання ягнят, у яке добровільно занурився весь світ» Дмитро Шушарін ;(«День»), роздумуючи про унікальність сьогодення, ;звертає увагу на фактор «продажності». При цьому він апелює до порівняно недалекого минулого. ;«Після захоплення Криму світові лідери подумали й вирішили шоку не переживати. Потім вони прийняли таке ж рішення після катастрофи над Донбасом. На ситуацію з малазійським Боїнгом проектують те, що було за Андропова з Боїнгом південнокорейським. Тоді все зрозуміло: імперія зла. Тепер дуже не хочеться визнавати друга Володимира продовжувачем справи Юрія Володимировича. Навіщо його засмучувати? Але якщо навіть засмутять, такого резонансу, як тоді, не буде - в усьому світі ціна людського життя знизилася. Та й дивно якось: друг Володимир Крим загарбав без особливих наслідків, а тут... ну, непорозуміння, трагічна випадковість», - пояснює ;Шушарін алогічну логіку сильних світу цього, які фактично підіграють Кремлю. Тож, зважаючи на реалії, «це і є тріумф Путіна - мовчання ягнят, у яке добровільно занурився весь світ, що стає найвірнішим його союзником, як і населення Росії, що формує союз принижених і обдурених. При цьому і весь світ, і російські статусні інтелігенти у своїх логічних побудовах припускаються однієї помилки. Вона впадає в очі, коли читаєш міркування успішних людей про те, як далі жити в Росії, як пристосовуватися до нових умов. Для всіх мислителів аксіомою, безперечною істиною, вихідним пунктом їхніх побудов є збереження власного статусу, їхня недоторканність, незалученість до побудови нового політичного устрою й нового світу». «…тісні зв’язки ;з певними кремлівськими структурами» Серед ;наших найістотніших проблем, на переконання народного депутата Юрія Шухевича, - й та, що «нема волі до перемоги, а через її відсутність відбуваються і ці перемир`я на Донбасі, і особисті наради в Мінську з Путіним, з Меркель і Олландом, та іншими, хто схиляє нас до капітуляції» (див. «Обозреватель»). На його думку, «можна було б запровадити військовий стан у двох областях, а можна і в суміжних. Варто було б і промисловість перевести на рейки війни і обмежити дипломатичні відносини з Росією. ;Хоча б відкликати посла, нехай - не розірвати відносини взагалі, але обмежити, відправити туди повіреного в справах. Але навіть і на це у керівників країни немає волі. Вимагаємо санкцій від Заходу, а самі що робимо? Торгуємо як ні в чому не бувало. Можу і «Моторсіч» назвати, і Львівський завод радіоелектронної апаратури. ; ;Триває цей контакт, адже ми не воюємо - у нас антитерористична операція. А що ж ми тоді кричимо, що у нас є агресор Росія?! Треба порвати з цим і сказати людству, собі і людям правду. Як Шевченко сказав: дурите людей, дурите себе, то хоч не дуріть Бога». З-поміж ;найсуттєвіших ознак «наступання на ті самі граблі», як вважає нардеп, - ;і той факт, що «зараз кожен злочинець може відкупитися. Кожен може купувати посади». На його думку, «не можна призначати кумів, сватів, братів. Це все є корупція. І тому боротьба з корупцією - це перше… Без цього нічого не буде». Шухевич переконаний: «Не буде в нас змін, як сказав один депутат, поки не закінчаться бізнес-партнери Президента, університетські товариші Прем`єра, і грузинська діаспора в Україні. І воно десь так і є. Не можна це брати за критерій для підбору кадрів. Професійність, чесність і відданість Україні – ось критерії, по яких треба підбирати кадри». Шухевич також ;висловився з приводу критики чинної влади, коли за це можна отримати не тільки «ярлик». Він зізнається: «Я вже до цього звик. Нехай ще агентом Кремля назвуть. Колись українсько-німецьким націоналістом був, агентом міжнародного імперіалізму, і ще кимсь... І то продовжуєтьсяі. Йдуть по цій протоптаній доріжці. Вони б на себе подивились – багато хто з тих, хто зараз при владі, бо такі є тісні зв`язки з певними кремлівськими структурами».; «Наспр