Виступ Порошенка на Панельній дискусії «Наслідки Другої світової війни через 70 років»

"Шановний Президент Коморовський, Ваші Високоповажності, Пані та панове, Для мене велика честь бути тут з вами сьогодні і говорити від імені народу України – героїчної нації, яка розділяє славу Великої Перемоги людства проти нацизму. Це дуже символічно, що ми зібралися тут, у Гданську, місті, де пролунали перші постріли Другої Світової Війни. Тут все нагадує всім нам, яким вразливим був світ у 1939 році і яким залишається у 2015. Я завжди з трепетом приїжджаю до Польщі, яка в дусі Гданського руху Солідарності стала головною рушійною силою європейської інтеграції і демократичних перетворень у Центральній та Східній Європі. Великих досягнень останніх десятиліть, які мають бути вшановані та захищені. ЄС виникнув на уламках Другої Світової Війни і став єдиним засобом для розуміння того, що трагедія такого роду може статися знову. Але європейська інтеграція ще не завершена. Боротьба триватиме до того часу, поки східні кордони ЄС не збігатимуться з кордонами європейських цінностей. Безпека на континенті буде крихкою, доки Європейський Союз не охопить країни, що прагнуть європейського майбутнього; до тих пір, поки буде конфлікт між рішучістю і політикою, цінностями і матеріальними інтересами. Сьогодні ми повинні переконатися, що помилки 1930-х років ніколи не повторяться, оскільки масштабний збройний конфлікт в Європі здається ближчим, ніж будь-коли раніше. Після аншлюсу Австрії та окупації Гітлером Судетської області Польща першою зазнала нацистського удару. Ця нація також першою зазнала дію пакту Молотова-Ріббентропа, коли великий східний сусід вторгнувся на її територію. Спільний радянсько-нацистський парад вересня 1939 року в Бресті буде завжди згадуватись як згода на визначення ліній поділу та створення сфер впливу в Європі; фатальний шаблон, який не можна допустити знову. Нацизм і комунізм, антисемітизм та етнічна ненависть, пропаганда і тортури – все це стоїть в одному ряді злочинів, з яких взяли початок основні звірства XX століття; Злочини, які, незважаючи на жорстокі уроки, вчиняються сьогодні, в двадцять першому столітті, в агресії проти моєї країни – України. Дивно, але ми знову бачимо спробу заспокоїти агресора. Зараз, у той час як Україна повністю дотримується букви і духу Мінських домовленостей, агресор збільшує свою військову міць на Донбасі, плануючи через 2 дні парад, який повністю суперечить всім принципам Мінських домовленостей, на якому буде задіяна найсучасніша російська зброя та важка артилерія всього у кількох сотнях метрів від лінії розмежування. Завтра, 8 травня, народ України приєднається до європейської традиції вшанування жертв Другої Світової Війни в перший раз в історії. У той час, як наступного дня в Москві, під приводом Великої Перемоги, армія агресора буде гриміти своєю смертельною міццю на весь світ. Деякі з підрозділів всього кілька днів тому були у Донецьку і з’являться на військовому параді у Москві. Від імені народу України, я вдячний багатьом із світових лідерів за відмову брати участь у цьому параді цинізму. Тенденція ігнорувати уроки минулого повинна бути зупинена до того, як стане занадто пізно. Сьогодні Європейський Союз стикається з найбільш важким завданням в своїй історії – реальним тестом на єдність, солідарність та фундаментальні принципи. У цей непростий час для всіх нас важливо зберегти нашу єдність і рішучість, як 70 років тому. Продовження тиску на Росію є ключовим до тих пір, поки Мінські угоди не будуть реалізовані в повному обсязі. Сьогодні Україна є новою передовою лінією Європи. Післявоєнний урок європейської інтеграції буде тривати до тих пір, поки Україна не інтегрується в європейську сім`ю. Але тепер майбутнє Європи випробовується в Україні, де люди б`ються до смерті, бо вони глибоко вірять у те, на чому стоїть Європа: справедливість, солідарність, свобода і єдність. Відмова від України означатиме відмову від них і відмову від пам`яті про тих, хто боровся у минулих війнах за свободи, якими ми насолоджуємося сьогодні. Пані та панове, Уроки Другої Світової Війни спонукають до створення міжнародної системи безпеки, заснованої на співпраці, відповідальності, поваги до суверенітету і прав людини. Я пишаюся тим, що Україна є одним із співзасновників ООН, співавтором Статуту ООН і членом Генеральної Асамблеї ООН з моменту її створення. І ключовим є те, що в період найбільшої потреби ця організація буде розширювати свої миротворчі зусилля щодо країни, яка заслужила світового визнання в якості держави, що зробила головний внесок у мир. І я також хотів би підкреслити, що будь-яка спроба перегляду глобальних правил безпеки задля подолання надмірних проблем може бути непродуктивною і навіть небезпечною. Я переконаний, що головною проблемою в нинішній системі безпеки є відсутність відповідальності та узгодженості з боку одного з важливих міжнародних гравців. Напередодні 40-ї річниці Гельсінкського Заключного акту, може бути розглянутий новий Статут Європейської Відповідальності, щоб підтвердити наші попередні міжнародні зобов`язання, забезпечити чіткі механізми покарання за їх порушення, відновити відповідальність і надійне партнерство. Пані та панове, Полум`я Другої Світової Війни принесло спустошення на трьох континентах, зашкодило 62 країнам, стерло цілі міста з лиця землі. Навіть сьогодні кількість загиблих від цієї війни досі не визначена. Тільки в Україні число жертв оцінюється у 8 мільйонів життів. Українські жертви становлять 40% тих, хто загинув в Радянському Союзі. Але, незважаючи на страшну величину цієї трагедії, жодні стратегічні інтереси не варті втрати бодай одного людського життя. Так само й сьогодні нашою кровоточивою раною є щоденна втрата життів українських героїв і невинних мирних мешканців на Донбасі. Біль від цієї рани може в кінцевому підсумку бути знятою, але інфекція пошириться без жодних ілюзій. Ми не можемо собі дозволити, щоб історія повторилася. - Анексії і вторгнення під приводом захисту етнічних меншин; - Спокуса закривати очі; - Корозія європейської солідарності. Все це може стати нашою новою реальністю залежно від вибору Європи: вибору під назвою «Україна». Цей вибір є політичним – по-друге; і економічним – по-третє. Але в першу чергу він є моральним. І як будь-який моральний вибір, він залишиться з нами назавжди. Нехай наші уроки будуть вивчені. Через кілька тижнів ми скликаємо саміт «Східного Партнерства». Напередодні цього Саміту, я закликаю Європу відповісти українському народові, який все ще бореться проти багатьох зол, які були залишені з найтрагічніших десятиліть минулого. Наша боротьба за європейські цінності триває, але наш народ вже заслужив право розділяти і користуватись спільними європейськими свободами: свободою пересування і свободою вибору - європейського вибору. І ми переможемо знову, поки ми разом! Дякую!"