У Луцьку відбувся марш Героїв

У суботу, 23 травня, в День Героїв у Луцьку відбувся Марш Героїв. Організував захід - НаціональнийАльянс. Марш стартував о 20:00 від могили Героя Небесної сотні Василя Мойсея. Завершився захід на Замковій площі. Патріоти традиційно пройшли центральними вулицями міста. Після проходження маршруту біля стін Луцької тюрми відбулося віче, де учасники ходи прочитали молитву українського націоналіста та виконали державний гімн України. Зауважимо, що молитва українського націоналіста — патріотичний текст-молитва, написаний в кінці 1920-х - на початку 1930-х років одним із лідерів Організації Українських Націоналістів Осипом Мащаком. Ці слова були написані на стіні радянської в`язниці кров`ю Осипа Мащака після ув’язнення у результаті Львівського процесу 1936 року. «Україно, Свята Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріумфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів. Нехай в Тобі відроджуся, славою Твоєю опромінюся, бо Ти все життя моє, бо Ти все моє щастя. Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки катованих в льохах і тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло я йшов у бій так, як ішли Герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, в Кінгірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції – полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані або тайком загребані. Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці моєму. Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання. Скріпи мій дух, загартуй волю, в серці замешкай моєму! У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя рости мене до ясних чинів. В чинах тих хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе. І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі, відвічна Україно, могутня і соборна!», - хором проговоли присутні під час віча. У багатьох на очах бриніли сльози.; Додамо, що депутат Луцької міської ради Павло Данильчук зауважив, що прикро, що так мало людей прийшло вшанувати українських героїв. Мовляв, прийшов нам час самим ставати Героями. Він переконаний, що слід боротися, жити і віддавати життя за Україну, як це зробили сотні тисяч українців. Обранець громади додав, що на жаль, коли бійці АТО вооють на Сході, хтось гоцає в «Опері». Він нагадав і про шістьох побратимів, котрі поклали своє життя на Майдані.; Сашко Гуч (Пегас), який отримав поранення на Майдані, наголосив, що люди на Майдані були єдиними. «Наші предки боролися, ми немає права цього не робити», - зауважив Пегас.; Очільник Національного Альянсу Богдан Бальбуза наголосив, що мільйони людей віддали свої життя, щоб Україна була незалежною, - воїни, герої, політичні в’язні, письменники тощо. «В нас тече кров героїв і воїнів», - додав Бальбуза. Він додав, що слід змінювати себе і оточення, адже не все вирішується на сході. «Наш прапор дався нам ріками крові Героїв», - резюмував керівник Нацальянсу.; Довідка «ВП» День Героїв або Свято Героїв - щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків – борців за волю України, передовсім, лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської Доби, січових стрільців та вояків Армії УНР, УПА та діячів ОУН. У 1941 році Другий Великий Збір Організації Українських Націоналістів постановив щороку, 23 травня, святкувати День Героїв. Свято було приурочене до сумного дня 23 травня 1938 року, коли в Роттердамі було вбито Євгена Коновальця. Було також обумовлено, що саме у травні пішли з життя «кращі сини України XX століття»: Микола Міхновський, Симон Петлюра та Євген Коновалець.