Трійця – свято народження Християнської Церкви

День Святої Трійці, або П’ятидесятниця належить до найбільш великих християнських свят. У цей день згадується фактично подія «народження» Християнської Церкви, коли після зішестя Святого Духа на апостолів, вони почали проповідувати Євангеліє, розпочинаючи від Єрусалиму, і завершуючи тими територіями Римської імперії та суміжних держав, куди вони встигли прибути впродовж свого життя. Також у цей день Церква згадує й істину того, що Бог є Триєдиним – «Отцем і Сином і Святим Духом – Трійцею Єдиносущною і Неподільною». Подія зішестя святого Духа на апостолів – учнів Христа відбулась, згідно новозавітної книги Діянь апостолів, в день іудейського свята П’ятидесятниці (на івриті Шавуот). Це був 50-й день після свята Пасхи (Песах), і, згідно з єврейським календарем, дата цього свята припадає на 6 день місяця Сівана. У свято Шавуот іудеї згадують дарування Богом Мойсею Закону на горі Синай. А згідно з християнською традицією,П’ятидесятницю відзначають у неділю за сім тижнів після Великодня. Із Біблії відомо, що Христос обіцяв своїм учням, що після Його вознесіння на Небеса, Бог-Отець зішле на них Святого Духа. «Не відлучайтесь від Єрусалиму. А чекайте обіцяного від Отця. Бо Іоанн (Хреститель) хрестив водою,а ви через кілька днів будете хрещені Духом Святим», – сказав Христос апостолам перед своїм Вознесінням. Отож, після цієї події, згідно книги Діянь Апостолів, Дух Святий зійшов на них в момент, коли в день П’ятидесятниці вони всі разом перебували в сіонський горниці в Єрусалимі. «І раптом стався шум, ніби від вітру, і він наповнив дім, де вони знаходились. І з’явились вогненні язики і почили на кожному з них. І наповнились вони Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, на яких Дух давав їм провіщати», – пишеться у книзі Діянь. Отож, колишні галилейські рибалки почали проповідувати благу звістку про Христа-Месію так, що їх розуміли усі прочани, які в той день перебували в Єрусалимиі з нагоди свята П’ятидесятниці. Згідно з віровченням Православної і Католицької Церков після зішестя Святого Духа апостоли почали передавати благодать Священства своїм наступникам – першим християнським єпископам. А вони – пресвітерам (священикам) і дияконам, яких вони рукопокладали. Отож Трійцю можна сміливо назвати «днем народженням» Церкви як Божественної установи, і водночас, суспільного інституту. Адже, згідно православного віровчення Церква поділяється на Небесну і Земну. ;Про це говорить і тропар свята – «Благословенний ти, Христе Боже наш, що рибаків премудрими явив, пославши їм Духа Святого і тим весь світ уловив, Чоловіколюбче, слава Тобі». У цей день також особливо згадується й істина того, Бог є Єдиним у Святій Трійці. Так, за християнським вченням, Бог-Син предвічно народжується від Бога Отця, а Дух святий – предвічно сходить від Бога-Отця, і при тому Свята Трійця і є Єдиносущним і Неподільним Богом. А Бог-Син, в свою чергу і є Христом-Спасителем, який заради спасіння світу став Богочоловіком. Цю таємницю Святої Трійці Отці Церкви ІVстоліття, зокрема, святителі Василій Великий та Григорій Богослов пояснили як те, що Бог має одну Божественну Сутність, але є Єдиним у трьох Іпостасях – Особах. Тобто «одна Сутність і три Іпостасі». Традиція відзначати день Трійці із нагоди зішестя Святого Духа на апостолів склалась тому, що саме в цей день остаточно була явлена Троїчність Бога. «Бог-Отець творить світ, Бог-Син викупає його від рабства дияволу, а Бог-Дух Святий освячує його через створення Церкви», – вчить Православна Церква. Понеділок, другий день свята, згідно церковної традиції називається Днем Святого Духа. У православній іконографії дуже поширеним є образ Святої Трійці у вигляді трьох Ангелів. Цим згадується старозавітня подія, описана у книзі Буття, коли Бог, у вигляді трьох Ангелів, відвідав праотця Авраама у дубраві Мамре поблизу міста Хеврон у Палестині. Тоді Господь прорік, що дружина Авраама Сара народить йому сина Ісаака. В Українській Церкві, як і загалом в усіх Церквах візантійського обряду, святкування Трійці відзначається особливою урочистістю. Після святкової Літургії відразу відправляється вечірнє богослужіння, під час якого священик чи єпископ читає особливі молитви за Церкву, спасіння всіх живих і померлих вірних. Під час цих молитов усі присутні в храмі священнослужителі і вірні стоять на колінах. Автором цих молитов є святитель Василій Великий, архієпископ Кесарії Каппадокійської. У них віруючі сповідують перед Богом-Отцем свої гріхи і просять простити їх заради великої Жертви Христа–Спасителя, ;просять також Господа нашого Ісуса Христа дарувати Божественного Духа, а також моляться за вже спочилих отців і братів, щоб Господь упокоїв їх душі і дарував їм Царство Небесне. Існує звичай прикрашати в ці дні церкви і домівки зеленню (зазвичай це аір, або лепеха). Архімандрит Нікіфор у своїй «Біблійній енциклопедії» наводить пояснення, що цей звичай у Східній Церкві склався ( посилається на святителя Григорія Богослова) під впливом іудеїв, які в пам’ять дарування Синайського законодавства, яке відбулось на природі прикрашали синагоги зеленню. Втім, відомо, що в Україні це пов’язано також із ще дохристиянськими звичаями. В українській традиції Трійцю та тиждень після неї називають також «зеленими святами». У понеділок відзначається «День Святого Духа». До слова, за церковною традицією, під час святкових богослужінь у ці дні священно- і церковнослужителі носять облачення зеленого кольору.