Квасневський очолить Волинську ОДА? Або про алгоритм української непереможності

В Україні – вже традиційний екстремальний період, який екзаменує всіх загалом і кожного зокрема. До того ж навряд чи суттєво помиляються ті «касандри», які ;народне «або пан – або пропав» у випадку поразки ;пояснюють фрагментом цитати з Володимира Сосюри : «Пощади не буде нікому». ;А відтак пригадують як рятівний «рецепт» його, уродженця Донбасу, промовисту відповідь у назві іншого вірша – «Любіть Україну». Зараз ;більш ніж часто ;зусібіч ;відлунюють фаталізмом ;констатації у стилі Європа втомилася від України, Україна – від сподівань, що не залишиться самотньою у протистоянні з «Русским миром». Тему втоми ;можна продовжувати подальшим переліком. ;У цьому ракурсі – й утома народу від влади, а владців – від усвідомлення тимчасовості статусу та необхідності встигнути прискореними темпами ;взяти своє. А ще – нерідко спільна ;нездатність, на фоні пафосної риторики, ;побачити світло наприкінці тунелю. ;Своєрідний рух по колу. ;Чи дежа в’ю ;- адже подібні ситуації були вже (і в ХХ, і в ХVІІ століттях, й, зрештою, ще в княжу добу), а їхнім наслідком ставала руїна та ліквідація державності. ;Тож, зважаючи ;на багатократні попередження історії, залишається сподіватися, що своїми наслідками вони не повторяться зараз, коли вже набрало «розбігу» ХХІ сторіччя.; Однак, схоже, ;традиція «здавання» України її союзниками залишається живучою. ;Декому з аналітиків вже починає здаватися, що, ;судячи з візитів американських високопосадовців до Путіна, в значній мірі у США починають сприймати політичний курс «собирателя русских земель». Як і ЄС, якщо взяти до уваги резолюцію ;Ризького саміту «Східне партнерство», в якій забули про російську агресію. Тож ;час від часу й зринає ;відчайдушне: ;невже на рівні головних геополітичних гравців досягнуто домовленостей щодо української жертви для імперського «Русского мира»? ;Чи тільки ;обійдеться окупацією Криму ;та «обустройства Донбасса по-путински»? Таких та подібних запитань не меншає. ;При цьому – й стосовно курсу країн, які донедавна однозначно підтримували намагання України вистояти. Хай, можливо, ця підтримка зумовлена не стільки якоюсь приязню (про любов не йдеться), ;скільки елементарним ;розумінням залізної ;логіки: після знищення України імперська Росія розпочне знищення тих держав, які були сусідами України. ;Скажімо, дехто з експертів вважає не випадковою відмову ; (у зв’язку з зайнятістю) новообраного ;Президента Польщі на кілька хвилин зустрітися з Президентом України, який збирався відвідати Варшаву. Зрештою, про певне ;коригування стосунків ;з Україною ;висловився для УНІАНу майже не завуальовано Кшиштоф Щерський, представник штабу Анджея ;Дуди: «Розмови будемо організовувати за певним порядком, а не випадково». Очевидно, ще рано ;говорити про ;новий варшавський «табель про пріоритети», але білякрелівська свита такий крок вже оцінила «як сі налєже». ;; А самому ;нашому Президентові, ;який рік тому здобув перемогу (серед 23 кандидатів!) ;на виборах, набравши уже в першому турі 10 мільйонів ;голосів ;виборців (54,70%) при явці 59,48%, все-таки вдалося втримати, образно кажучи, ; корабель «Україна» на плаву. ;І які б не були закиди в адресу чинного Глави нашої держави, поза сумнівом, зараз ;він – найоптимальніша постать, вияв того, що українська політична багатоетнічна, поліконфесійна нація має суттєвий запас мудрості та живучості. «Уявіть в цей тяжкий рік на місці Порошенка будь-кого з його конкурентів (чи, тим більше, попередніх президентів), і ви зрозумієте, що це означає – цінувати те, що є», - нагадує кожному з нас ;експерт-політолог Олександр Палій (про це він написав ;на своїй сторінці у Facebook). Тож і Президенту України, коли деякі з союзників виявляють не просто втому,а фактично вмивають руки, доводиться вдаватися до безпрецедентних підходів. У цьому ракурсі – й призначення головою Одеської ОДА Михайла Саашвілі, екс-президента Грузії. ;Він замінив на цій посаді лучанина (якщо брати до уваги місце народження) Ігоря Палицю, представника бізнесового угруповання Ігоря Коломойського. Після цього навіть починають не без жарту ;озвучувати версії, на які ю посади варто призначить інших друзів України – екс-президента Польші Квасневського, екс-міністра закордонних справ Швеції Більдта і т.д. ; Зрозуміло, що Президенту України ;доведеться зважуватися й на інші нестандартні кроки. Адже надто велика ціна викликів, які постають перед нашою державою. ;Про це відверто заявив ;на «5-му» телеканалі Джо Байден,віце-президент США підкреслив: «Корупція – нова зброя міжнародної політики... Наче отрута для демократії. Вона знищує ресурси та довіру уряду, виснажує війська і принижує людей. Росія та інші використовують корупцію та олігархів». Тож спробуймо подумки перегорнути кілька сторінок тижня, що вже став надбання історії. Аби, з одного боку, не обмінюватися ілюзіями, а з другого - ;не втрачати віри в спільну нашу перемогу.; «Російська загроза, що має довгостроковий характер» У Загальних ;положеннях ;«Стратегії національної безпеки України», яку ввів у дію ;своїм ; Указом ;№ 287/2015 Президент України, ; констатується, що «прагнучи перешкодити волі Українського народу до європейського майбутнього, Росія окупувала частину території України - Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, розв’язала воєнну агресію на Сході України та намагається зруйнувати єдність демократичного світу, ревізувати світовий порядок, що сформувався після закінчення Другої світової війни, підірвати основи міжнародної безпеки та міжнародного права, уможливити безкарне застосування сили на міжнародній арені. Російська загроза, що має довгостроковий характер, інші докорінні зміни у зовнішньому та внутрішньому безпековому середовищі України обумовлюють необхідність створення нової системи забезпечення національної безпеки України, що передбачає ця Стратегія» ( посилаємося на офіційне інтернет-представництво Глави держави). Основними цілями нової ;стратегії ;нацбезпеки є «мінімізація загроз державному суверенітету та створення умов для відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно-визнаного державного кордону України, гарантування мирного майбутнього України як суверенної і незалежної, демократичної, соціальної, правової держави; утвердження прав і свобод людини і громадянина, забезпечення нової якості економічного, соціального і гуманітарного розвитку, забезпечення інтеграції України до Європейського Союзу та формування умов для вступу в НАТО». Серед актуальних загроз національній безпеці України, як зазначається в стратегії, - передовсім «агресивні дії Росії, що здійснюються для виснаження української економіки і підриву суспільно-політичної стабільності з метою знищення держави Україна і захоплення її території». Складові цих дій - безпосередня військова агресія; розвідувально-підривна і диверсійна діяльність, дії, спрямовані на розпалювання міжетнічної, міжконфесійної, соціальної ворожнечі і ненависті, сепаратизму і тероризму, створення і всебічна підтримка, зокрема військова, маріонеткових квазідержавних утворень на тимчасово окупованій території частини Донецької та Луганської областей; тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та дальші дії щодо дестабілізації обстановки у Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні; нарощування військових угруповань біля кордонів України та на тимчасово окупованій території України, у тому числі розміщення на півострові Крим тактичної ядерної зброї; торговельно-економічна війна; ;інформаційно-психологічна війна, приниження української мови і культури, фальшування української історії, формування російськими засобами масової комунікації альтернативної до дійсності викривленої інформаційної картини світу. У документі зазначається, що «відновлення територіальної цілісності України та цілісності демократичних інститутів на всій її території, реінтеграція тимчасово окупованих територій після їх звільнення є стратегічним завданням політики національної безпеки».; «Єдиний народ – непереможний» Президент Петро Порошенко привітав учасників та переможців XV Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. «Саме мова стала тим об`єднавчим фактором, який сприяв мудрому вибору народу. Незважаючи на те, що громадяни України розмовляли різними мовами, мали різне етнічне походження, вони вирішили, що їх діти вчитимуть українську мову», – зазначив Глава держави, звертаючись до присутніх у Національному академічному театрі імені Івана Франка юних знавців української мови (посилаємось на прес-службу Президента України). ;Він переконаний, ;що «ні невдалим рішенням, ні політичним спекуляціям не вдалося і не вдасться розколоти наше суспільство. Адже наші мир і єдність були результатом глибокого суспільного консенсусу. Молодь зробила свій вибір і відкрито демонструвала його. В тому числі, мовою вашого конкурсу. Від Львова до Луганська, від Чернігова до Криму, десь – на повний голос, десь – тихіше, але все впевненіше, зазвучала українська мова, мова незалежної суверенної європейської держави». ;А відтак Глава нашої держави він ; наголосив: ;«Що важливо у цьому процесі – він спрямований не проти можливостей тих, хто розмовляє іншими мовами. Він доповнює їх можливості, бо відкриває простір єдності. А єдиний народ – непереможний». Президент відзначив, що у всі часи українці палко захищали рідне слово. На його захист ставали найкращі – Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка. Їх вчення сучасні українці пам`ятають і захищають нині. «Цей рік показав – українці є гідними нащадками тих, хто боровся проти різних циркулярів і указів, якими різні імперії хотіли позбавити наш народ мови, а значить душі. І ми знаємо все, чому вони нас вчили, – бо ми говоримо з ними однією українською мовою», – підкреслив Петро Порошенко. ;«В Україні була, є і завжди буде лише одна державна мова – українська. Революція Гідності і боротьба проти агресії показали ціну словоблуддя, яким Українську держа