Микола Романюк: „Очікується досить жорстка боротьба за крісло мера”

У нас існують політичні проекти, а не партії –Миколо Ярославовичу, існує припущення, що вибори мера – це війна місцевих олігархів, кожен з яких хоче, щоб мером стала його людина. Звідси й війни компроматів. Лучани поведуться на маніпуляції, бо в такому разі вибір буде не їхній, а панський? –Вибиратимуть лучани. Однозначно. А олігархічні війни тривають не тільки в Луцьку, а по всій Україні. Це – не новина. Але потрібно аналізувати при здійсненні вибору і дивитися, не хто стоїть за людиною, а який в неї життєвий досвід і як ним можна скористатися на благо міста.; Усвідомлюю, що очікується досить жорстка боротьба за крісло мера.;Багато хто каже, що я буду представляти Єремеєва, а інший кандидат – Палицю. Якщо на те пішло, то в мене з Єремеєвим не було розмови на цю тему, а писати можна різне. –В чому причина вашого конфлікту з Ігорем Палицею? –Конфлікту як такого не було. –Але було його висловлювання про розчарування Вашою роботою як міського голови. –Про деталі потрібно в нього запитувати. Я не знаю, чим він розчарований. Просто не захотів далі співпрацювати зі мною особисто. Вважаю, що Ігор Петрович постійно отримував і наразі отримує односторонню інформацію від людей, які мають змогу з ним часто спілкуватися. На підставі цієї інформації він робить свої висновки.; –Зараз ведеться активна дискусія стосовно системи місцевих виборів, яку обіцяють узаконити до кінця червня. Яка модель Вам найбільше імпонує? –Якщо ми хочемо дбати про майбутній розвиток України, то, безперечно, мала би бути чисто пропорційна система. Але чи готове наше суспільство до цього? Разом з тим, починати колись потрібно. Сьогодні проблема полягає в тому, що міцної партійної системи в Україні допоки немає. Є ж в нас партії однієї особи. Коли ця особа зійшла з політичної арени, то й партії не стало. В нас існують політичні проекти, а не партії.; Якщо вести мову про ефективність роботи депутатів, то скажу, що мажоритарними до своєї безпосередньої роботи ставляться відповідальніше. З них люди питають. Тим, хто обирався за партійними списками простіше, бо вони можуть прикритися рішеннями партій. В ідеалі ж депутати мають приймати рішення корисні для міста, а не тільки егоїстично відстоювати інтереси свого округу чи партії. Має бути державницьке мислення.; –Вочевидь, місцеві вибори таки відбудуться у жовтні… –… у нас немає іншого виходу. Адже порушуватиметься Конституція. –Є ще фактор ймовірності воєнного стану. –Не дай, Боже! Нам і так вистачає біди. Воєнний стан затормозить багато проектів, які сприяють розвитку України. Місцевого самоврядування не буде як такого, бо керуватимуть військові. Не хотілося б. От перед вашим візитом я розписував пошту. Нам прийшла відповідь з Мінрегіонбуду про те, що проект нашого «Луцькводоканалу» включають у чергову програму. Місцеві громади не повинні ходити з простягнутою рукою, а мають бути самодостатніми –Чого Ви очікуєте від реформи місцевого самоврядування? В ідеалі їй мала б передувати адмінреформа. Влада каже, що Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад може стати першим кроком до такої реформи. Судячи з Ваших заяв, з Луцьком поки ніхто не має добровільних намірів об’єднуватися. Чи є у Вас вагома аргументація для приміських сільських громад, аби ті забажали приєднатися до обласного центру? –В них набагато менше проблем, ніж в Луцьку, бо всі сільські ради користуються послугами луцьких установ. Ми це прекрасно знаємо, але не виставляємо рахунків. Ніхто ж не порахував, скільки сільських дітей ходить до луцьких шкіл, чи скільки сільських пацієнтів у обслуговуються у наших лікарняних закладах. Ми ще не ставили питань перед жодною райрадою, чи сільською радою, щоб нам віддали частину державних субсидій на цих людей. Просто ми й до цього прийдемо. Але повернуся до суті Вашого питання. Я є членом правління Асоціації міст, тому доводилося брати участь у підготовці деяких документів, що лягли в основу Концепцій реформи місцевого самоврядування та адмінреформи. У них передбачено багато переваг для громад, які приймуть рішення про укрупнення. Вагомою перевагою вже на сьогодні є те, що бюджет Луцька виглядає куди краще, ніж минулорічний після змін бюджетного та податкового кодексів. В нас солідний бюджет розвитку – понад 120 млн грн. Навіть,зважаючи на знецінення гривні, це – великі кошти порівняно з минулим роком. Ми маємо непогані надходження з акцизного збору. Є освітня та медична субвенція. Нам залишили 60% ПДФО, тоді як сільські ради втратили цей податок.; Я нещодавно повернувся з Норвегії. У них сьогодні є 16 губерній, а планують залишити 4. Сьогодні одна адміністративна одиниця налічує приблизно 3, 7 тис. населення, а вони хочуть досягти рівня 17 тис. У них також об’єднання громад стимулюється розширенням податкової бази.; У будь-якому випадку, варто загітувати приміські сільські громади до об’єднання з більшими містами. Але найбільш переконливими аргументами будуть вдалі живі приклади. Є ж чимало сільських рад, які постійно просять грошей на зарплату для своїх чиновників. А чи треба стільки чиновників? Нікого не хочу ображати, але потрібно розуміти реалії життя.; Зміни до податкового законодавства пішли на користь місцевому самоврядуванню. Сьогодні нема байдужих депутатів при розгляді питань стосовно податків на майно, на землю, на нерухомість… Ніхто не каже: «Дайте всіх позвільняємо». Всі бюджетні організації мають заплатити податок на землю за перший квартал. Йдеться про суди, прокуратуру, обласну раду, школи, садочки. Рішення вже вступило в дію. Втім до нас вже приходять листи про звільнення від сплати. Першим було казначейство. Але в наступному році всім доведеться планувати у бюджетах витрати на земельний податок. І при всьому, в цьому році в нас на ремонт доріг піде більше 50 млн грн. з міського бюджету. Держава на ці потреби грошей не виділяє, тож є стимул не втрачати в доходах до міської казни. Нинішній рік перехідний, а вже наступний буде більш показовим. Місцеві громади не повинні ходити з простягнутою рукою, а мають бути самодостатніми.; –А скільки коштів в цьому році дістанеться Луцьку з загальнонаціонального Фонду регіонального розвитку? – Понад 10 млн грн. Але ми ще очікуємо 120 млн грн закордонних інвестицій.; –Які об’єкти з обласного центру попали до фінансування з Фонду регіонального розвитку і чи відомо, яким чином Луцьк розпорядиться цими коштами у 2016 році? –В цьому році кошти підуть на два дитячі садочки і господарсько-побутову каналізацію у Вересневому та на Малому Омелянику. Там роками топить. Ми претендуємо на кошти Фонду регіонального розвитку на умовах співфінансування з міського бюджету. Ці проекти в роботі. В наступному році будемо претендувати на фінансування спорудження Центру інтеграції молоді, де будуть збиратися дітки, які мають різні недуги. У планах ще один садочок та завершення будівництва 27 школи.; Крім цього, у нинішньому році матимемо фінансування по одному кабмінівському проекту «Безпечне місто», який ми виграли. Йдеться про встановлення відеоспостереження на вулицях міста, вдосконалення світлофорного господарства. Проект становить 2 млн 700 тис грн. Держава обіцяє виділити 1 млн грн, а решту профінансуємо з міського бюджету. Так і має бути. Територіальна громада має розуміти: нема грошей – шукай. Якби не було нинішньої біди на Сході, то ми б набагато швидше пройшли би процедуру на отримання фінансування через Європейський банк реконструкції і розвитку. В цьому році до нас зайшло би як мінімуму 150 млн грн. Ці кошти мали би бути спрямовані на модернізацію центральної системи опалення в Луцьку. Є ще інші проекти, в тому числі і модернізацію зоопарку. –Пам’ятається, Ви обіцяли, що він буде кращий за рівненський… –А він і буде значно кращий. Там зараз ведеться будівництво. Планується містечко для ведмедів. Леви житимуть у приміщенні з басейном. Зробимо каналізацію, водопостачання, освітлення, паркан… Буде гарно. А повертаючись до вашого запитання про аргументацію до об’єднання громад, скажу таке: я переконливо рекомендую їм розпочати ці процеси.; – Як на мене, одна з ;найкращих агітацій – переконувати сільські громади, що ПДФО залишатиметься у своєму бюджеті. Сьогодні цей вид податку не потупає до сільських рад, а от місту залишається 60% від збору. От той же «Кронберг енд Шуберт» –«Кромберг енд Шуберт» – раз, „Модерн-експо” – два, „Тигрес” – три. Це – територія Луцького району. Може держава не зовсім по-чесному поступає з сільськими радами, забравши з їхній бюджетів ПДФО, але як інакше стимулювати сільські громади до об’єднань?; –Щодо податку на нерухомість. Можливо, ;є вже якість хоча би приблизні орієнтири стосовно загальної цифри, яку отримає місто з цього доходу. Людей він не особливо радує, а який зиск місту?; –Ми будемо знати цю цифру не раніше липня.; Тарифи нижчими не будуть – Ще однією дражливою темою для людей сьогодні є тарифи на компослуги. Відповідно, загострюється актуальність енергозберігаючих заходів, які користувачі будуть змушені робити. Міська рада також є платником за енергоносії, яким чином збираєтесь економити і чи підсоблятимете лучанам у здійсненні заходів з енергоефективності? –В нас є муніципальний енергетичний план, який розписаний по роках. Хоча ми вже деякі показники випереджаємо. Я вже згадував про проект, який фінансується через Європейський банк реконструкції і розвитку.; Назву деякі цифри для порівняння. У найхолоднішому зимовому місяці місто Луцьк споживає до 14 млн кубів газу. Я маю на увазі обігрів всіх помешкань, які є (в тому числі і бюджетної сфери), а також, на гарячу воду. Літній місяць потребує 2- 2,2 млн кубів. Цей газ йде винятково на обігрів води, що подається в домівки лучан. На жаль, її сьогодні не має і ми воюємо. Цей проект дає нам змогу зекономити 14