На Волині відкрили меморіальну дошку ще одну загиблому в АТО Герою
Антоніна Григорівна, матуся славного Героя, розповіла, що з того часу як Андрія відправили в зону АТО вона намагалася щодня додзвонюватися до нього, щоб почути голос свого синочка і такі жадані слова: «Я живий. В мене все добре». Але 21 серпня його телефон невмолимо мовчав. Однак тоді ще, за словами Антоніни Григорівни, її серце не відчуло лиха, - пише Слово Волині.
- Я повірила в найстрашніше, що мій любий Андрійко загинув, лише тоді, коли на власні очі побачила його в домовині, - говорить згорьована ;мати.
В останню путь Андрія Омелянюка земляки проводжали всім селом. А от нещодавно Андрієві односельчани, його друзі, вчителі, учні зібралися біля місцевої школи з нагоди відкриття на стіні навчального закладу меморіальної дошки в пам`ять про свого відважного земляка, колишнього учня Дубівської ЗОШ, який героїчно загинув, виконуючи військовий обов’язок по захисту суверенітету та територіальної цілісності України.
Директор закладу Олена Балецька сповнена світлими споминами про свого учня. Пригадує, що хлопець був здібною, талановитою дитиною, а в юнацькі роки ще й захопився спортом. Грав у складі шкільної команди у волейбол та футбол на змаганнях різного рівня. Після закінчення школи частенько навідувався до рідного навчального закладу, де його заавжди радо зустрічали і вчителі, і учні.;
Тепер його образ на меморіальній дошці, яка встановлена на фасаді школи, буде щоразу зустрічати школярів дорогою до знань. Пам’ятну дошку освятили священики місцевих храмів отець Роман та отець Іван. Низько вклонилися матері героїчного сина Антоніні Григорівні Омелянюк представники влади району.
Педагогічно-учнівський дружній колектив села Дубове активно допомагає бійцям української армії, які на Сході країни боронять незалежність держави. Вони фактично взяли шефство над 44 окремою артилерійською бригадою Збройних Сил України, яка дислокується у Львівській області, і постійно передають на фронт продукти харчування, маскувальні сітки тощо. А ось тепер ще й взялися формувати індивідуальні так звані ремонтні набори, куди входять нитки міцні і звичайні, клей, ґудзики, скоч, набір голок та інших дрібничок необхідних для ремонту одягу.
Учениця 9 класу Олеся Копачук розповіла, що ;гроші на придбання ремонтнпх наборів школярі збирали гуртом. Для цього вони, зокрема, здавали макулатуру.;
В знак подяки бійці 44 бригади нещодавно передали навчальному закладу прапор України, який разом із волинськими артилеристами побував у найгарячіших точках зони АТО. Вояки розписалися на посіченому ворожими кулями потнищі стягу, подякували маленьким українцям за їхні патріотичні ;дії і таку необхідну їм підтримку.