Віктор Сапожніков: «У мене є великий недолік: я багато років – міський голова»

--Передай мені справи. --У сейфі лежить три пакети. Відкрий і будеш все знати, -- відповідає попередник. Той дістає пакети. В одному написано: «Вали все на мене». От він і розказує: «Тут в мене був такий попередник, там -- не зробив, тут -- завалив, а ось тут не справився». Так можна рік прожити. Потім дістає другий пакет. «Обіцяй усе», -- сказано там. Наступник приступає до обіцянок: «Ми зробимо, в нас все буде… Я намітив… Я зроблю». Його рік слухають, а потім перестають. З’являється й третій пакет, а у ньому…. «готуй пакети». Розповідаючи цю іронічну історію, нинішній Нововолинський мер запевняє, що не готує ані пакетів, ані конвертів, бо до політичного дембеля не готується. Щоправда, балотуватися на міського голову Віктор Борисович цього разу буде востаннє. Основний аргумент: «Міська громада – це не полігон для експериментів та випробувань» -- Ставлю перед собою два глобальні завдання. Перше – завершити те, що, на жаль, завадили зробити війна та економічна криза. А по-друге, потрібно втілити до 5 інвестиційних проектів з іноземним капіталом. Іноземці -- вони ж консервативні і звертають увагу на те, з ким мають справу. Вони не поспішають і роблять все фундаментально, аналізуючи і ризики від кризи, і нестабільності, і курс валюти, і все таке інше.. До прикладу, ТОВ «ХАН-Електробау Україна», вони співпрацюють з нами, знають, що я завжди йду на зустріч. От вони викупили землю для своєї діяльності. Пообіцяли збільшити кількість робочих місць з 300 до 1000. Йдеться про електротехнічне підприємство, на якому здебільшого працюють жінки. Є ще один проект -- Нововолинський олійно-жировий комбінат. Правда, вони припинили роботу на три місяці. Дещо планується з автозаводом. Проблема в тому, що Уряд має не зовсім об’єктивну позицію щодо економічних зон. Я готовий з цим посперечатися. Адже, якщо на Сході вони себе не виправдовують, то це не означає, що так всюди. В Польщі жодної економічної зони не закрили. Зараз ми працюємо над створенням індустріальних парку, як то зараз модно. Готуємо документи і впевнений, що ми його зареєструємо. Таким чином зможемо затягнути інвестора в приміщення колишнього заводу «Оснастка». Крім цього, ми виділили в місті під ці потреби до 25 га землі. Ще маємо наміри побудувати в Нововолинську сміттєпереробний завод. Виграли грант Банку світового розвитку в сумі 30 млн грн. Перший транш цих коштів надійде на будівництво саме сміттєпереробного заводу. Місце вже визначене, реєстрація підприємства відбулася. Ми замінили кілька кілометрів водогонів, є ще чимало роботи в комунальному господарстві. Працюємо над переведенням котелень на альтернативне паливо. --Тобто є багато напрацювань, які хотілося б втілити в життя? --Точно. Але є ще одна мотивація для мене брати участь у цій кампанії. Дивлюся, хто іноді на хвилі революцій рветься до влади. Ці люди не усвідомлюють тягаря відповідальності перед громадою. Дехто, навіть не маючи досвіду керівництва, або організації праці однієї бригади людей, хоче стати міським головою. Є такі, які кажуть: «От стану міським головою, а тоді розберуся що і до чого». Але ж міська громада – це не полігон для експериментів та випробувань. От, вдасться - не вдасться, получиться-не получиться. Не получиться -- піду, але ж буде втрачений час. Головне ми втратимо хороші напрацювання громади. По інерції щось може продовжуватися рік чи два, а потім буде спад і обвал у стратегічних питаннях. А ще потрібно сформувати команду людей, яких потрібно навчити. І щоб вони були кращими за нас, але без скачків та перепадів. Будь-яка реформа, будь-які зміни повинні забезпечити розвиток і прогрес, а не тільки шокову терапію. Часто доводиться чути про польський варіант. Він був кардинально інший. У нас затягується шокова терапія. --Ви згадували про наступників. Це означає, що у разі Вашої перемоги, кардинально зміните склад своєї команди? Нинішні люди, які з Вами працюють – не можуть успішно керувати містом без Вас? --Я б так не сказав. Зі мною працювало дуже багато людей. Можу назвати з десяток прізвищ, які були моїми заступниками, а потім працювали на рівнях міністерств та відомств. До прикладу, Іван Костик. Він очолював «Волиньвугілля», а також працював у профільному Міністерстві. Був у мене Ніколенко, який потім керував десятою шахтою. --Юрій Єлева… --Так. Потім він сам хотів бути міським головою і опонував мені в минулій виборчій кампанії. Я постійно зміцнював команду, доповнював, вибирав. Сказати, що зі мною працюватимуть абсолютно нові люди, не можу. Зараз працює керуючим справами виконкому 25-річна журналістка. Я до неї придивляюся. Мені цікаво, на скільки вона може організувати роботу, чи вміє працювати не просто як журналіст, а з громадою. Їй буде підпорядкований господарський блок виконкому та культура. Я придивлюся. Свого часу я став заступником головного інженера в 28 років, у 32 був вже заступником міського голови, в 33 – першим заступником мера. Головні риси важливі при моєму виборі – енергія, професіоналізм, послідовність, цілеспрямованість, елементарна порядність. Ми всі -- не святі, ми всі грішні. Всі маємо свої недоліки. Не сприймаю багатьох ідеологій, але хай це буде при мені --На скільки впевненим почуває себе Віктор Сапожніков напередодні цих виборів? --Будь-які вибори мають свої ризики. Виборцям вирішувати. У мене є великий недолік: я багато років є міським головою. Мої опоненти можуть стверджувати: «Ми зробимо краще». Або закидати мені: «А чому ти не зробив за стільки років?» Мені можуть закинути будь-що, навіть те, що від мене не залежить: курс долара, рівень зарплат і пенсій, соціальні пільги. Я ж найближче до людей, от мене й звинувачують. Навіть взяти до уваги шахтарські проблеми. В Червонограді шахтарі не йдуть в справах зарплати до міського голови, а до мене йдуть. Доходило до такого, що я в 9-тій заходив до шахтарів, о другій від них виходив, а вже в третій звітував, що зробив і кому зателефонував. У мене є й плюси. Я можу прозвітувати перед людьми, скільки і чого зробив. У місті, де я неодноразово обирався, зроблено немало. У нас найвищий в області рівень промислового виробництва на одного мешканця. В нас найвища середня заробітна плата, рівень інвестицій, кількість промислової продукції. --Кого очікуєте побачити серед конкурентів і чи є такі конкуренти, яких Ви не стільки боїтеся, чи остерігаєтеся, а до яких будете ставитися з повагою? --Не знаю усіх конкурентів. Якби я не йшов на вибори, то кількість конкурентів була б значно більшою. Не знаю, хто буде балотуватися. Не маю поняття, які технології будуть застосовані. Але впевнений, що обов`язково діятиме метод «очорнити». Плітками, листівками, інтернетними інформаціями, а це ж -- така річ, за яку не відповідають. --Є сайт Віктора Сапожнікова. Він -- Ваш? --Це – фейк. --Хто його запустив? --Поняття не маю. У мене є сторінка у Фейсбуці. Є офіційний сайт Нововолинської міської ради, де з’являється інформація про мою діяльність та діяльність міської ради, виконкому, заступників голови. Там можна знайти інформацію і про міські події. Там нема пліток чи чуток. Але, на жаль, популярністю користуються такі сайти, де є смажені факти. От до прикладу, як написали про мого заступника і його відпочинок з гарною дівчиною в одному з громадських закладів. Що найцікавіше, автори публікації взяли фото, де він сидить … з дружиною. Це – інформація з сайту «Нововолинськ діловий». А це -- сайт, за який платять. --Хто? -- Певні люди, які не є моїми прихильниками. Але я не заздрю заробіткам тих людей, які працюють на цьому ресурсі. За нього спочатку платили регіонали, потім Єлева, трохи Недищук. Думаю, люди розберуться. Якщо вони захочуть собі обрати нового мера, то я скажу: «Поважаю ваш вибір. Дай, Боже, щоб ви не помилилися». З політики я нікуди не подінуся. Буду рухатися в іншому напрямку. Конструктивно критикуватиму тих, хто буде при владі. --З якою політичною силою ви готові піти на ці вибори? --З усіма, які налаштовані на не на словах, а на ділі робити корисні справи для Нововолинська. --Ви належите до якоїсь політичної сили? --Ні. Я – позапартійний і йтиму на вибори в цьому статусі. Тричі я йшов шляхом самовисування. Якщо закон дозволятиме зробити так і цього разу, то так і вчиню. Коли зробили умови, що мера має висунути якась партія, то я йшов від «Батьківщини». Ця політична сила мене найбільше підтримувала. --Чи є політичні сили, які вам пообіцяли свою підтримку зараз? --Є багато політичних сил, мінімум 5 можу назвати, які пообіцяли мені підтримку. --Знову «Батьківщина»? --В тому числі і «Батьківщина». --А «Солідарність»? --Також. Ще -- партія Ляшка. Всі ж партії обіцяють хороше людям. --А чи є партії, які не прийнятні для вас ідеологічно? --Мабуть, є. Але я завжди намагаюся з усіма знайти консенсус. От, до прикладу Партія регіонів. На початку 2010 року ця політична сила розповсюджувала про мене всякі чутки. Башкаленко особисто розказував, що Сапожнікову дали хабар в 100 тис доларів і він сидить в Луцьку в СІЗО. Потім ПР роздавала листівки відповідного змісту. Я виступив на сесії обласної ради і кажу: «Ось тут я». З`явилася інша інформація: Луценко та Тимошенко випустили Сапожнікова з тюрми. --Я пам’ятаю цю історію. А ви її якось оскаржували? --Звертався із відповідною заявою в прокуратуру, УМВС та до адвоката Сергія Сафулька. Обласний прокурор Гіль на той час виконував те, що йому казала Партія регіонів. Хоча я його поважав і мав з ним нормальні стосунки. А от Сафулько мені сказвав: «Вікторе Борисовичу, якщо ви хочете потратити гроші,

Є що сказати?

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *