Найцінніша книга народу, вистраждана поколіннями

Воля або смерть у лозунгах радикалів, закладені смисли свободи у національній символіці, вільний козацький дух у піснях — це те, що створювало єдину державу, спраглу до незалежності. Одним із факторів, який по-справжньому дав українцям відчути себе самодостатніми стало прийняття Конституції. Та маленька надрукована книжка, яка вмістила у собі історію великого народу. Так, власне історію, те, до чого йшли тисячоліттями поневолені земляки. Вперше бажання незалежності вилилося у єдиному документі Пилипа Орлика. Основою проекту першої Конституції було забезпечення рівних прав і свобод громадянам України. Це стало поштовхом до прагнення отримати офіційний статус вільної країни, що згодом втілилося у новітній Конституції, яку прийняли 1996 року. Процес становлення такого важливого для народу документу виявився надто складним. Після пережитих важких для держави періодів, здавалося нарешті над Україною зійде те довгоочікуване сонце, про яке писали наші письменники-патріоти ще з давніх-давен. Втім, після останнього важкого для українців часу, Радянського Союзу, прийняти Конституцію чомусь знову було не легко. Здавалося, усі мали б поринути в ідею національної свідомості, втім відголос минулих років не давав про себе забути. Тому й через різноманітність популярних висловлювань, нав`язаних стереотипів та думок політичних сил прийняття документу неодноразово відкладалося. І тільки 28 червня 1996 року нарешті був утверджений на сесії Верховної Ради України. Цей день став історичним святом для усього народу. Цей день дав надію на те, що ніколи більше Україна не стане чиєюсь власністю. Та усі ми вже взяли уроки з історії для себе, і побачили наскільки вона має здатність повторюватися. Сьогодні, уже у 2015 році ми відчули на собі все те що переживали наші предки і за що вони так яро боролися, не шкодуючи найціннішого — життя. Водночас, і та Конституція, яка мала б оберігати свій народ виявилася неспроможною відстояти свою значущість перед чоботом ворога. Йдеться про тих владців, котрі маніпулювали документом у своїх цілях, заради власної вигоди. Конституція повинна бути сталим документом і приймати поправки варто лишень на благо її власника — народу. Саме Конституція є гарантом недоторканості держави і власне її громадян, саме Конституція є єдиним джерелом влади. І ніхто не в змозі, яку б посаду він не займав, бути вищим за цю цінність народу. Невдовзі, українці відзначатимуть чи не найважливіший день в історії держави — День Конституції України. Дуже хотілося б, щоб люди пам`ятали про важливість цього свята, про те, скільки людей постраждали у прагненнях зробити нашу країну конституційною державою, вільною, незалежною та самодостатньою. Щоби ми могли вільно розмовляти рідною мовою, милуватися найкращими кольорами державного прапора та слухати найприємнішу мелодію гімну. Пам`ятаймо! З Днем Конституції, шановні земляки!