Ігор Лапін: “Я переживаю, що Мельничука показово можуть засудити за ті злочини, яких він не робив”

І раптом чуємо про інший “Айдар”: грабунки, знущання, викрадення людей, бандитизм. Чому вчорашні герої раптом стали перевертнями? Як сталося, що ті, хто з перших днів війни був на передовій, перетворилися в кримінальних злочинців? “Війна, нічого не зробиш, змінює людей,” — кажуть нам. Цивільним цього не зрозуміти. У травні Генпрокуратура висунула першому командиру “Айдара” Сергію Мельничуку серйозні звинувачення у багатьох злочинах, а Верховна Рада підтримала подання ГПУ і дала згоду на притягнення колишнього комбата до кримінальної відповідальності. На арешт Мельничука поки що не набралося голосів. Спочатку “Айдар”, тепер батальйон “Торнадо” і жахливі злочини, оприлюднені військовим прокурором в ефірі на програмі Савіка Шустера на каналі “112”. Напевне, багато хто з пересічних українців, не посвячених у таємниці українського політичного бомонду, просто ошелешений. Що це — торжество справедливості чи банальна помста? А може комусь вигідно кинути тінь на добровольчий рух в Україні і чому влада на це ведеться? Про це розмовляла днями з народним депутатом України, лучанином-айдарівцем з позивним Зола Ігорем Лапіним. Кілька днів тому перед поїздкою на Схід до своїх хлопців він погодився на цю розмову. У деяких епізодах, що інкримінуються Мельничуку, фігурує і його прізвище. ;“Влада над батальйоном — це півбіди. А це ще грошові потоки, волонтерські рахунки” — Пане Ігоре, що діється з добровольчими батальйонами? Генпрокуратура висунула екс-керівнику “Айдару” і Вашому командиру Мельничуку та групі бійців-айдарівців дуже серйозні обвинувачення: створення злочинного угруповання, бандитизм, навіть довічним ув`язненням Генпрокурор погрожує комбату. Ви, як юрист, адвокат, можете це прокоментувати? Якщо на хлопський розум, то виходить, що й Ви воювали у складі злочинного угруповання?; — Почну із загальної картинки, щоб було зрозуміло, що діється. Все дуже просто. Першою умовою Путіна було що? Прибрати Національну гвардію і розформувати добровольчі батальйони. Він говорив про це ще навесні 2014, називаючи нас укропами, карателями, втіленням усього зла. Тоді виконати його умову було неможливо, тому що добровольчий рух вже набрав масовості. І сказати, що добровольці нам не потрібні, коли армії практично немає, ніхто не відважився б. Якщо не помиляюся, на початок ведення бойових дій на Сході чисельність нашої армії була до 40 тисяч чоловік, а готових воювати з них було тисяч 5, не більше. Якщо брати спецпідрозділи, “Альфу” наприклад, призначення якої боротися з тероризмом, то коли її бійців вишикували й поставили завдання штурмувати луганське СБУ, яке вже було захоплене сепаратистами, з чотирьох сотень добровільно вийшли із строю 28 чоловік. А добровольчий рух став масовим і саме добровольці, серед яких була левова частка майданівців, першими зупинили ворога. Тому чіпати їх тоді було небезпечно. Спочатку пробували «парафінити» “Донбас”, буде Семенченко командиром, не буде. Потім взялися за “Айдар”, що ми махновці, негідники і т. п. Знаю, що розформувати “Айдар” намагалися разів із шість, з них тричі — дуже жорстко. Я розмовляв тоді з командуючим сектором. З ним ми бачилися часто, бо всі бойові операції планувалися спільно зі Збройними силами. Як правило, першими йшли штурмовики “Айдару”, захоплювали позиції, військові підрозділи заходили після нас і закріплювалися на цих позиціях. Так ось, коли зайшла серйозна мова про розформування нашого батальйону, командуючий сектором сказав, що подасть рапорт, бо він не має з ким воювати. — З того, що читала у пресі, можна зробити висновок, що в “Айдарі” теж була боротьба за владу. Вона частково й спровокувала цю неприємну ситуацію?; — Як почали валити “Айдар” ? Дуже просто. Були айдарівці, які жили на передовій у Щасті, Трьохізбенці, і ті, які за 80 кілометрів від передової, у Половінкіно. Так ось, що робило Половінкіно — я не знаю. Не вдаватимуся у внутрішні розборки, їх вистачало. Перетягування ковдри на себе, комусь захотілося стати командиром батальйону. Влада над батальйоном — це півбіди. А це ще грошові потоки, волонтерські рахунки. Інформацію куратор “Айдара” Ірина Геращенко отримувала тільки з Половінкіно, а що робиться у нас на передовій — вона не знає, бо сюди не доїжджала. Не хочу лити бруд на свій батальйон, я не кажу, що в Половінкіно всі негідники. Там багато класних пацанів, які героїчно воювали. Знаєте, що вони робили? Вони приїздили до нас на передову повоювати, а потім поверталися в Половінкіно, щоб ніхто не знав. Щоб ви приблизно уявляли ситуацію. Ви знаєте, що вся база даних “Айдару” зараз у сепарів? По справі Мельничука проходить потерпіла волинянка-доброволець, яка сиділа в штабі у Половінкіно і яка забрала комп`ютер “Айдару”, де був доступ до фейсбука, де були номери банківських карточок. І тепер вся база батальйону з особистими даними, адресами, телефонами — у сепарів. Нормально? Пацани стоять у Золотому на блок-посту, а терористи дзвонять додому до їхніх батьків: “Скажите, пусть фуру пропустит, а то мы в гости к вам приедем”. Коли Мельничук приїхав і хотів забрати комп`ютер, то надавав їй трохи лящів. Тепер вона теж потерпіла. Ця ж людина дала покази, що я після штурму Лутугіно розграбував супермаркет, відправив товар на Волинь і тут продав. Правда, не знаю, де я фури для відправки взяв під час бою. Вона ж цього не знає, бо зі штабу не видно. Такою буде кримінальна справа. Ось таких негідників і використовують для дискредитації добровольчих батальйонів. Але повірте мені як адвокату: система, коли меле, вона перемелює людину. І вона буде використовувати цю жіночку. А Ляшко Мельничуку просто мстить і не упустить свого. Влада демонструє у такий спосіб, що у нас всі перед законом рівні й що так буде з кожним, не зважаючи на попередні заслуги. Добре, але питання: де Клюєв, а де Мельничук? Ви знаєте, я переживаю, що Мельничука показово можуть засудити навіть за ті злочини, які він не робив. Можуть розіп`яти. “Вісім днів в оточенні воюємо — і 23 справи по зґвалтуванню. Це просто капець!” — Серед злочинів, які інкримінують айдарівцям, є дуже важкі Доводилося чути й раніше легенди від місцевих мешканців Луганщини про «беспрєдел» “Айдару”, який чинився там. На чому базуються такі звинувачення? — Про легенди: почитайте в інтернеті статтю “Спасибо “Айдару”. Написала жіночка з Росії, яку ми врятували у Хрящеватому. Списався з нею у фейсбуці, кажу, щоб була обережнішою, бо там небезпечно таке писати. Вона сказала, що вже нічого не боїться, дуже сумує і хоче в Україну. І в “Ютубі” є “свідок”, який розповідає, як “айдарівці” зігнали мешканців Хрящеватого у церкву і там спалили. Хочу цій жіночці скинути це відео, хай вона побачить землячка, який бреше. Ми всіх у церкві спалили, всіх загнали у школу в підвал. А там бомбосховище, ми просили всіх туди спускатися, носили їм воду, їжу, бо там було безпечно. А вони потім казали: “Пока вас здесь не было, по нам не стреляли”. Тобто вони не винуватять тих, хто по них стріляв, руйнував їхні будинки, а нас - за те, що ми прийшли. А ми що, прийшли з українським прапором на чужу територію? Ось така правда. Так дискредитувалися і дискредитуються добровольчі батальйони. По Мельничуку і хлопцях з “Айдару” — понад 60 епізодів. Не кажу, що Мельничук святий. До нього дуже багато питань, сотні. У мене може більше, ніж у кого-небудь. Але якщо я хочу щось запитати у Мельничука, то підходжу і питаю, а не кричу у пресі, що він негідник. 1500 тисячі автоматів Калашникова зникло. Це теж йому інкримінують При мені Мельничук криком кричав: “Дайте мені начальника РАО”. Нікого не присилали. Назначили пацана, дали журнал — керуй зброєю. Пацан загинув, де журнал — ніхто не знає. Інша ситуація: пораненого чи вбитого з поля бою виносять без зброї, а потім цю втрачену зброю вішають знову на Мельничука. Дарма, що боєць загинув, а зброю то він не здав. Мало бути службове розслідування. А як провести його, якщо печатки немає? Мельничук вкрав 1500 тисячі стволів. Він же комбат, мав контролювати. Затримали на блок-посту Кравченка, мера Луганська — викрадення людини. Куди його доставили, куди поділи? СБУ віддали. Але викрадення людини. І таких епізодів — понад 60. Я сказав адвокатам Мельничука: “Хлопці, ви дивіться всі епізоди по датах, бо вийде так, що коли Мельничук був в атаці, десь хтось мародьорив, а Мельничуку зараз кримінальна справа світить. Там справді є такі епізоди, коли “Айдар” у цей час “гасився” на передовій і Мельничук був у бою поруч зі мною з “калашом” у руках. — Вас теж у чомусь звинувачують? — Є 23 заяви про зґвалтування у Георгіївці. Штурм Георгіївки — це прорив блокади Луганського аеропорту, де 80 бригада була заблокована майже місяць. Ми прориваємо це кільце, сідаємо 38 чоловік на двох блок-постах і вісім діб “гасимося”. Тобто вісім діб воюємо. Періодично проривалися, боєприпаси підвозили, ранених забирали. Тоді ж загинув наш Михайлов з Луцька, Гена Толомій, який прикривав нас, коли поранених витягували. Він психанув, припіднявся на весь ріст і його снайпер зняв. І тоді ці заяви про зґвалтування випливли. Вісім днів в оточенні воюємо — і 23 справи по зґвалтуванню. Це просто капець! Коли ми з Мельничуком у серпні приїхали до Гелетея, міністра оборони, просити броню для “Айдару”, він біля ВР так зустрічав тепло нас, так захоплювався, як “Айдар” воює, обіцяв швиденько вирішити всі питання і прийти до нього після обіду. Ми прочекали його до десятої вечора, він вийшов і знаєте, що сказав? “Що там у вас відбувається?! 23 заяви про зґвалтування по Георгіївці! Ви негідники!” А я йому кажу: “Незаконне звинувачення у скоєнні тяжкого злочину карається позбавленням волі до 5 років. Ви мене звинувачуєте?”. “Та є така інформація”. “Та пішов ти!” — кажу. Він кричить: “Я тебе уволю!”. «Ти мене спочатку оформи», - і пішов. Ось так все починалося. Я не знаю, звідки це, але по Георгіївці заяв купа. І на мене в тому числі. — У Вас не складається враження, що добровольчі підрозділи, які вийшли з Майдану, можливо наводнювалися й наводнюються агентурою ФСБ для того, що

Є що сказати?

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *