Привид югославського кошмару крізь призму української дилеми

Коли фактично триває процес геополітичного «перекроювання» світу, навіть найобізнаніші футурологи-«касандри» успішно користуються своїм правом на помилку. Адже «гібридні» підходи при втіленні в життя імперських амбіцій, що «перекочували» з історичної архаїки в ХХІ сторіччя, не прогнозовані, це суцільна цинічна, вульгарна, дика патологія. При цьому, якими б не виявлялися тактичні зигзаги, стратегічний курс залишається незмінним. Зокрема – Кремля щодо нашої держави, нашої політичної нації. Попри словесну дипломатичну локшину, Москва, знявши маску, послідовно реалізовує стратегію на реанімацію імперії, вважаючи, що ключем до заповітного успіху є ліквідація України як такої. Нинішній вершитель доль у РФ не просто вгадав соціальну налаштованість, він зумів стати втіленням невиліковної фантасмагорії вже 89% своїх співвітчизників, якщо вірити соціологам, про «обустройство мира», реалізацію курсу на «русский мир». Економічні санкції заходу тільки «активували» апетити наразі безкарних окупантів, які після загарбання Криму, продовжують запускати механізм пекла не тільки на Донбасі. Та, з іншого боку, коли стратегічний ворог не приховує свого потворного лику, коли світ починає усвідомлю ти, що ядерні погрози Москви – не просто блеф, танець карлика буде зупинено. Однак залишається питання - якою ціною та впродовж якого часу. Судячи з термінового створення потужних збройних «кулаків» НАТО в країнах Балтії та Польщі, минулотижневого візиту міністра оборони України в штаб-квартиру Альянсу, навряд чи Кремлю вдасться реалізувати успішний «освободительный поход» за «воссстановление государства» - спочатку в рамках СРСР, а згодом – на час старту І Світової. Однак, навіть відкоригувавши свої плани, Москва не відмовиться від «розв’язання українського питання» - як шляхом зовнішньої агресії, так і стимулюванням внутріукраїнських проросійських чинників. Судячи ж із рекомендації Венеціанської комісії щодо статусу Донбасу, - також і з залученням міжнародної спільноти, аби принаймні втілити в життя програму-мінімум щодо перетворення України з суб’єкта в об’єкт політики, а відтак поступово, крок за кроком, рухатися до реалізації програми-максимуму. Очевидно, зараз ми наближаємося до чергового витка незнаних викликів. У їх числі – і вірогідність оголошення вже через днів технічного дефолту, про що попередила в інтерв’ю «ТСН. Тиждень» міністр фінансів України Наталія Яресько. І загострення суспільно-політичної ситуації на фоні «переформатування» громад у рамках адмінреформи, передвиборчої кампанії. І, що найсуттєвіше, ця чи подібна загроза стає все не безпечнішою за умов незрозумілої у багатьох аспектах війни та зростання апатичних настроїв. Тож спробуймо подумки перегорнути кілька сторінок тижня, що став уже надбанням історії, аби наблизитися до усвідомлення того, що виклики завтрашніх реалій виявляться набагато суворішими, ніж сьогодення. «…щоб було зась створювати донецькі, луганські …або інші республіки» Говорячи про сутність реформи децентралізації, Президент пояснив значення терміну «субсидіарність»: «Це не субсидії комусь виплачуються згори. Це навпаки: скільки можна взяти влади – стільки цієї влади треба залишити громаді, як першому, базовому рівню місцевого самоврядування. Реальні гроші мають надійти до громади (посилаємося на офіційне інтернет-представництво Глави держави). Він підкреслив, що «за децентралізацією - майбутнє». А відтак повідомив, що модель вибудувана на базі польської моделі, яка довела свою фіктивність у сусідній країні. Президент констатував, що перший важливий крок вже зроблено – внесено зміни до Бюджетного кодексу. «На сьогодні ефективна співпраця Президента, Уряду, парламентської коаліції дозволила нам вже мати перші бюджетні результати бюджетної децентралізації», – сказав Петро Порошенко, повідомивши про першу статистику, за якою до 40 відсотків збільшилася фінансова база місцевих бюджетів. «Вперше в місцевих бюджетах отримані реальні гроші, що є надзвичайно позитивним першим кроком», – зазначив Петро Порошенко. За словами Президента, цифри переконливо свідчать, що відстань між людиною і владою має бути максимально скорочена. Крім цього, сказав Президент, створено абсолютно добровільний механізм об’єднання громад. «Ніякий чиновник указуючим перстом згори не буде тиснути або наполегливо рекомендувати щодо об’єднання. Це – право громадянина. Хочеш жити, як зараз, – не об’єднуйся. Але будеш збирати з села 100-200 тисяч гривень річного бюджету, і цього вистачать лише на те, щоб утримувати сільського голову. Ніяких змін не відбудеться», – зазначив Глава держави. Він також зазначив, що з реформою у громад з’являється можливість стимулювання інвестицій. Громада визначає, на яких умовах працюватиме інвестор. «Почнеться конкуренція за інвестора, і саме це я хотів би побачити як один з механізмів реалізації концепції децентралізації», – наголосив Петро Порошенко. У той же час, Президент зазначив, що не буде дозволено «жодної федералізації». За словами Глави держави, питання оборони, безпеки держави, громадського порядку, зовнішніх відносин, ключові питання, які тримають цілісність і вертикаль влади в державі, будуть віднесені виключно до компетенції державної влади. «Щоб було зась створювати донецькі, луганські, харківські, бессарабські або інші республіки. Не дозволимо. Хто спробує – буде миттєва реакція, яка також передбачена в Конституції і схвалена представниками місцевого самоврядування, обласних рад, Венеціанської комісією, досвідченими юристами. Дуже важливо, що в такий спосіб знаходиться консенсус у державі», - наголосив Президент. «Місцеві вибори стануть конкурсом популізму з прицілом…» На переконання директора Центру суспільних відносин Євгена Магди, «наша країна нині переживає момент істини. Стоїть питання: чи зможе Україна подолати все і рушити вперед до центральноєвропейської ідентичності шляхом європейської інтеграції, а чи навпаки – зіткнеться із загрозою власному суверенітету, зменшення території та зменшення власного зовнішньополітичного впливу (посилаємось на «Аналітичну службу новин»). Він нагадує, що «торік країна отримала найсильніший шок за роки свого існування… Я написав про це цілу книгу («Гібридна війна: вижити і перемогти». - Ред.). Думаю, що не обійшлося без провини нашої еліти. Справа у тім, що Росія прагне отримати імпульс для власної державності від уламків чи від деформованого українського суверенітету». Аналітик також висловився з приводу перспективи «третього Майдану». Він категоричний: «Це стане смертним вироком для України. Як тільки почнеться третій Майдан, Росія одразу заговорить про те, що ми неспроможні чогось добитися, і запропонує взяти нас на короткий повідець. Польща, можливо, і відмовиться від контролю над Галичиною. Але я не певен, що Угорщина чи Словаччина зроблять так само щодо над Закарпаття, Румунія – Буковини.Звісно, це гіпотеза. Але пам’ятаймо, існує досвід Балкан, де в середині 90-х років процес розлучення республік був доволі тривалим і болісним». Магда не сумнівається, що місцеві вибори, «якщо Президент сказав, що вони будуть, значить - будуть. Інше питання, за яким законом. Я на сьогоднішній момент прогнозую, що кинуть кістку у вигляді виборів мера в два тури, але не буде відкритих списків. Причому це буде оформлено під добрі наміри. Аргументом буде, що «все одно в місцеві ради обираємо на невідомо який термін, бо у нас децентралізація зараз на часі». Загалом же, на його думку, «місцеві вибори стануть конкурсом популізму з прицілом на дострокові вибори парламенту». Політолог висловлює версію, що парламентські вибори, відбудуться«цілком вірогідно, весною 2016-го, у березні». При цьому, підкреслює він, чинний парламент може відкоригувати правила нових виборів. Зокрема - зменшити прохідний бар’єр, внести якісь косметичні корекції, але не системні зміни. Євген Магда вважає, що ситуацію в державі триматиме в своїх руках чинний Президент. Він зазначає, що «Порошенко навіть при падінні його рейтингу залишився найпопулярнішим політиком. А подібні тим, що є сьогодні виклики не стояли ні перед Кравчуком, ні перед Кучмою, ні перед Ющенком чи, тим паче, Януковичем». «Приступивши до реалізації сценаріїв нападу на Україну» У новому звіті американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, за версією видання «Апостроф», йдеться про те, що зараз у Росії є шість варіантів наступу на Україну (три з них - основні). Зокрема у Stratfor вважають, що найбільш обговорюваних варіантів розвитку конфлікту є прокладання Росією сухопутного коридору в Крим. При цьому, за підрахунками аналітиків компанії, Росії доведеться просунутися вглиб України на 400 км і взяти під контроль територію площею 46,620 кв. км. У документі йдеться, що «для виконання такого завдання в теперішніх умовах Росії буде потрібно від 24 до 36 тис. військовослужбовців і від 6 до 14 днів. Щоб утримувати оборону над захопленими територіями, враховуючи можливість допомоги Києву з боку НАТО, РФ доведеться вислати туди від 40 до 55 тис. військовослужбовців». У Stratfor не виключають, що окупувати територію РФ може й значно меншими силами, зважаючи на настрої місцевого населення. «Якщо люди будуть налаштовані лояльно, то для контролю потрібно не більше 4,2 тис. військових, - підкреслюють аналітики. – У цьому регіоні навряд чи варто очікувати запеклого опору, який може бути в Києві, Харкові чи Дніпропетровську». Інший можливий сценарій російського нападу на Україну полягає в захопленні всій південної частини країни. За умови здійснення цих планів, « Україна опиниться відрізаною від Чорного моря, а Росія захистить свої інтереси в регіоні на роки вперед. Що стосується цифр, то Москві фактично доведеться подвоїти всі показники, необхідні для «сухопутного моста» до Криму: від 40 до 60 тис. військовослужбовців для просування вглиб України на 645 км і захоплення території площею в 103,600 кв. км. Це займе від 23 до 28 днів. Для оборони терито

Є що сказати?

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *