У Ковелі грав Piano Extremist
Говоритиме його музика про Євромайдан та війну на Сході. Сам він малоговіркий, не любить розповідати про себе (лише відомо, що його звуть Богдан), і зовсім не переймається тим, скільки прийшло на його концерт слухачів. Людина в балаклаві сідає за інструмент і грає твори відомих класиків та власні композиції. Грає від щирого серця, від душі, досить емоційно, грає так, що, здається, кров застигає в твоїх жилах, а на очі навертаються сльози невимовного смутку і журби, - інформує ПроКовель.
Музика для Piano Extremist – це основна його зброя, якою він більше року тому боровся на Євромандані, а тепер – на Сході країни.
Слухачі, яких спершу на концерті було занадто мало, почувши в центрі міста проникливу класичну музику, стали все ближче і ближче підходити до гурту. Гучні оплески, вигуки «Браво!» і «Слава Україні!» були словами вдячності та подяки від ковельчан за подаровану можливість чути гарну музику від очевидця тих важких місяців боротьби на Майдані проти керівників колишнього тоталітарного режиму держави.
І закінчити свій вуличний благодійний концерт, під час якого проходив збір кошти і для бійців у зоні АТО, і на нові проекти Piano Extremist, піаніст вирішив композицією «Прогулянка з тим, кого вже немає…». Цей музичний твір автор написав для спільного виконання фортепіано і скрипки. А ще, за його словами, він єдиний в його творчому доробку, де переважають вже мажорні акорди.
Концерт добігав свого кінця і піаніст вже збирався покидати площу, як наполегливі ковельчани взялися вмовляти його зіграти «на біс». Тоді музикант у балаклаві вирішив виконати усім відомий український твір – Гімн «Ще не вмерла Україна» ;і попросив присутніх йому допомоги: він грає, а решта – підспівують. Люди зголосилися.
Опісля Piano Extremist охоче фотографувався з ковельчанами, не відмовив жодному, навіть, не зважаючи на сильний біль в нозі.
Музикант, який віднайшов себе на Євромайдані під час Революції Гідності, вірить, що його мелодія, яка щораз пекучим полум’ям виривається з душі, неймовірно тужить і плаче за українськими патріотами, котрих уже немає поруч, може значно більше сказати і зробити, ніж смертельна зброя в людських руках. Він проти війни, він за територіальну цілісність незалежної країни. І свою боротьбу Богдан вестиме до тих пір, поки Україна не стане тією сильною, квітучою, розвиненою державою, про яку так мріють мільйони її мешканців.