Про батьківщину на Волині й Донбасі – відомий актор Володимир Талашко

Відтак, прес-конференція актора із журналістами відбулася у стінах Волинської облдержадміністрації. Перш за все, заступник голови ОДА Сергій Кошарук запропонував присутнім переглянути соціальний відеоролик. Це одна із соцреклам проекту «Пам’ятаємо. Пишаємося, Переможемо!» до Дня Перемоги у Великій Вітчизняній Війні, які цьогоріч мали змогу побачити українці на своїх телеекранах. В одному із роликів знявся й відомий усім Володимир Талашко. Коментуючи відео, актор зізнався, що це не просто рекламний ролик, це сутність людської гідності. Він каже, що іноді доводиться роками чекати хорошої головної ролі, але немає сенсу зніматися у тому, що не приносить гідності. Тому, зазначив Талашко, що він би не відмовився й від зйомки у ще одному подібному соціальному ролику. У розмові з Володимиром Талашком проймаєшся глибиною його досвіду, почуттів, світобаченням. Людина, яка є вихідцем із Волині, а саме міста Ковель, яка значну частину життя провела на Донбасі, яка відчула силу війни на знімальній площадці, і зрештою, побачила її на власні очі, на власній землі. Талашко каже, що і Волинь і Донбас – це наша земля, бо відбудовували та відновлювали на Сході шахти люди із Заходу держави. Та найгірше те, що люди на Донбасі втратили духовне коріння, культуру, якою мали б наповнювати своїх дітей. Відповідаючи на запитання, яка ж сьогодні в Україні війна, Володимир Талашко одразу відповів: «Ця війна – результат нашої бездуховності». Легко розмовляючи то української то російською мовами, актор зазначив, що смішно чути про виборювання на Сході права російського народу та російської мови. «Якщо тоді була війна за територію, то тут набагато страшніше», - наголосив Талашко, порівнюючи сьогоднішню невизнану війну із Великою Вітчизняною. Разом з тим, актор розповідає, що колеги відносяться до його проукраїнської позиції по-різному. Одні телефонують і підтримують, інші – звинувачують у заклику вбивати росіян. Втім, каже Талашко, він працює і в Росії і в Україні з тими людьми, які ще «не встромили руки у багно». Окрім того, згадує видатний актор й про поодинокі намети у центрі Східних міст ще напередодні революції Гідності. Тоді ж активісти уже починали агітувати за створення ДНР та ЛНР. При цьому, за словами Володимира Талашка, ніхто із керівництва областей не звертав на це увагу. «Це була гра в демократію. А зараз цих людей немає, вони в Криму, в Росії, а тут війна. Напевно з нас треба витравити раба. Напевно треба уже припинити говорити, а працювати», - каже актор. Не цурався Володимир Талашко й висловлювати свої думки з приводу території Донбасу. Він наголошує, що на тій землі актор втратив свого діда, батька, матір і віддати нині цю землю Росії не можна.; «Я розумію, що кров, смерть, але я думаю, що віддавати не треба. Що уступати, свою землю?! У Росії я бачив багато українців, але не бачив жодного українського солдата. А на свому рідному Донбасі – бачив. Ні, не можна віддавати. Це наша земля!», - підкреслив Талашко. Насамкінець актор запропонував обласній владі створити фонд підтримки талановитих дітей з Волині, аби допомогти їм вступати у найкращі культурні ВУЗи держави. Ініціативу підтримав Сергій Кошарук і запевнив, що область шукатиме представників бізнесу, які могли б сприяти створенню фонду. Завершилася зустріч із героєм епохи такими визначними словами: «Храм не в бревнах, а в ребрах…оцей храм ми втратили на Донбасі…». Варто зазначити, що Володимир Дмитрович Талашко – український актор та режисер, Народний артист України. Член Національної Спілки кінематографістів України. Знявся у стрічках: «Коли людина посміхнулась», «В бій ідуть лише старі», «Юркові світанки» (Олександр), «Біле коло» (Шлейхерт), «Як гартувалась сталь» (Окунєв), «Капітан Немо» (Нед Ленд), «Дума про Ковпака» (Іван Тризна), «Народжена революцією» (Басаргін), та ін.. Нині працює викладачем, професор Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К.Карпенка-Карого.