Правда про те, що витворяли українські політики, – «ГОРДОН»

Євген Кузьменко наголошує: «Ви будете сміятися, але жорстокі звірства Арсенія Яценюка в місті Грозний взимку 1995 року - це далеко не єдине обвинувачення, яке слідчий комітет РФ готується висунути на адресу українських політиків.Під ковпак слідкома потрапило ще кілька відомих фігур українського політикуму. Причому скоєні ними злочини настільки жахливі, що світ ще не раз здригнеться, докладно ознайомившись з усіма деталями бандерівських безчинств в Чечні двадцятирічної давності». Автор, публікуючи свої версії «безчинств», вдається до іронії та сарказму. При цьому він переконливо просить ;перед тим, як читати, переконатися в тому, що цей документ не потрапить на очі дітям.; Отож пропонуємо цей текст Євгена Кузьменка: «Ганна Гопко ночами в чорному одязі ніндзя проникала в табори російських військ в Чечні і крала там сигарети. Як результат, від нікотинового голодування півтори тисячі солдатів загинули в страшних муках, а решта назавжди кинули палити. Ігор Мосійчук підстерігав відстали від обозу солдат-малоліток і зжирав їх живцем, зловісно плямкаючи і відригуючи ;в заростях чагарнику. Геннадій Корбан з літаків МАУ засипав російські польові кухні гречкою, що призвело до масових обжирань ;і недієздатності цілих батальйонів елітних військ РФ. Попутно Корбан проводив раптові рейдерські атаки, віджимаючи у ворога речмішки, берці і картки конкуруючих банків. Геннадій Москаль, переодягнувшись лісником, добрим душевним матом приманював в свою хатинку москальських солдатів, після чого викрадав їх рабами в Закарпатті. Сергій Каплін доводив російських бійців до нервового зриву, блукаючи по табору після відбою і агітуючи сплячих вступати в партію простих людей Сергія Капліна. Петро Порошенко, тримаючи в руках всього одну карамельку, повів з Грозного дітей, після чого змусив їх працювати на липецькій ;фабриці Рошен. Олег Ляшко наводив жах на російський спецназ, атакуючи з тилу. Що відбувалося потім, солдати переказували пошепки з вуст у вуста. З рук в руки ходили зловісні фотокартки. Армійський департамент цензури заборонив читання пушкінської ;«Пісні про віщого Олега» ;через рядки: ;«Як нині збирається ;віщий Олег ...» Юрій Луценко, сівши перед гучномовцем по ту лінію фронту, наливав, чокався, випивав і закушував з такою художньою силою, що з розуму сходили цілі дивізії ЗС РФ на передовій. Олександр Турчинов, прикинувшись військовим капеланом, відпускав всім гріхи зашморгом і штиковою лопатою. Юлія Тимошенко ночами була солдатам вся в білому і обіцяла всім понизити тарифи і ще багато чого. Святослав Вакарчук в Грозному співом «Я не здамся без бою!» довів до істерики цілий полк російських ВДВ. Ірина Фаріон загрожувала віддатися російським окупантам, якщо ті не прочитають праця Степана Бандери «Перспективи української національно-визвольної революції».