На Волині волонтери придбали реанімобілі

Підприємець з Володимира-Волинського Костянтин Зінкевич так про це каже: «Завжди важко було слухати бійців, що хтось міг би вижити, якби... Якби встигли довезти! Якби ми мали чим завезти! Він кричав у мене на руках! 6 годин кричав! Або «цілу добу лежав, стікав кров’ю...». Тому почали ми збирати гроші на реанімобіль. А вийшло – два!» Реанімобілі придбані у Європі, вони вже були у використанні, все працює: і 220 В, і кондиціонери, і управління столами та ношами, і холодильники, і навіть «блималки» з сиренами. І дві швидких – це краще, ніж одна. Машини коштували волонтерам понад 11 тисяч євро. З тисячі доларів поклали добрі люди на карточку Михайла Оксентюка. На одну швидку дала гроші володимир-волинська фабрика «Курочка Чеботурочка». Долучились Чумак Олег – 5000 грн., Клімук Володимир- 1500 грн., Валерко Наталія – 5000 грн., Грицевич Тарас – ;500$, Кондратенко Сергій – ;100$, Володимир-Волинська школа-інтернат (колектив) – 5000 грн., Міщук Ігор – 6500 грн., ТзОВ «Венгер» – ;3000 грн., громада села Галинівка – ;3500 грн., луцький валютник (!) – ;500 грн., Юрій Пєрмяков – ;5000 грн., активно і неодноразово збирали кошти громада села Згорани та парафія Собору Різдва Христового, багато інших відомих та невідомих благодійників. Автівки ;обслужили на двох СТО, у Луцьку та Володимир-Волинському. І тут люди робили свій внесок. Валентин Романович дав масло і фільтри, Олег Стефанишин – запчастини і безкоштовно виконав роботу, СТО «Бус-Маркет», Олег Сідак зробили ремонт, обслуговування та дали акумулятори, а священик Микола Гінайло презентував медикам форму. Тепер волонтери міркують над тим, як всією волинською громадою ще й наповнити реанімобілі медичним устаткуванням. Вони кажуть, якщо ці швидкі «виживуть» на війні, то ще послужать потім мирній громаді Володимира-Волинського.