Не економте на вчителях – потрусіть кишені олігархів!

В Україні досі діють, здавалось би, «вимушено-тимчасові» постанови Кабінету міністрів України від 25 березня №88 та №89, які суттєво змінюють порядок встановлення надбавок педагогічним працівникам за престижність праці та працівникам бібліотек – за особливі умови роботи. Фіксований розмір цих надбавок (20 та 50 відсотків посадового окладу) змінили на так званий гнучкий – від 0 до 20-50 відсотків. Тобто, згідно з цими постановами, надбавки можуть бути скасовані взагалі! Такий підхід значно погіршив умови оплати праці цим категоріям «бюджетників». З настанням нового навчального року управління освіти Луцької міської ради звернулося до керівників шкіл і дитсадків із проханням до 30 вересня надати в бухгалтерію накази про встановлення відповідних надбавок із зазначенням розміру надбавки «за престижність праці» та особливі умови бібліотечних працівників. Для чого збирається така інформація – неважко здогадатися. Хоча хтось із великих недаремно сказав: той, хто економить на освіті та науці – прирікає на бідність своє майбутнє… Таке ставлення до освітян і просвітян – нічим не виправдане. Тому 14 серпня народний депутат України від «Свободи» Анатолій Вітів зареєстрував проект постанови про забезпечення належних умов оплати праці та виплати надбавок педагогічним працівникам і працівникам бібліотек. Який, на жаль, дотепер не проголосований… Документ передбачає відміну зазначених урядових постанов та забезпечення належних умов оплати праці та виплати надбавок педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів, незалежно від їх підпорядкування, та працівникам державних і комунальних бібліотек, які провадять культурну, освітню, інформаційну, науково-дослідну, методичну діяльність. До слова, саме депутати-свободівці виступили категорично проти ще однієї «новації» уряду, яка, на щастя, такою не стала. Трохи більше місяця тому уряд пропонував внести зміни до бюджету, що передбачали режим жорсткої економії… за рахунок простих «бюджетників»! Зокрема пропонувалося, з метою економії коштів, відправляти у відпустки за свій рахунок трудівників бюджетних закладів і установ на невизначений термін. Під цю категорію потрапляли вчителі, лікарі, вихователі, держслужбовці... Уявіть сім’ю, в якій чоловік і дружина – вчителі. Як вони мали би жити, за який кошт харчувалися, оплачували комунальні послуги, добиратися до роботи й назад?! За що годувати би себе і своїх дітей? Лише зусиллями фракції ВО «Свобода» вдалося це зупинити. Відповідні аргументи свободівці виклали в доповідній записці на ім’я Прем’єр-міністра, і зрештою вдалося переконати вилучити ці антинародні норми зі змін до бюджету. Тим часом окремі чиновники від освіти, схоже, не полишають спроб таки «зекономити» на вчителях. Існує поки що негласне попередження вчителям, що на період зимових канікул (орієнтовно з 13 грудня по 25 січня) їх «проситимуть» піти у відпустки за власний рахунок. Тобто, майже півтора місяці сидіти на «голодному пайку». Хіба по відношенню до вчителів це справедливо? Невже з цим змиримось? Наївно думати, що держава розбагатіє від того, що вчитель ще більше збідніє… Маємо зрозуміти: лише наш спільний активний супротив дасть змогу подібного не допустити. Маємо змусити виконавчу владу відшукати необхідні кошти, переглянувши окремі статті доходів і видатків. Адже в нас досі ще немає прозорості в тендерних закупівлях, не завжди виправдані оборудки з продажем та орендою землі та майна, досі не зліквідовані «тіньові» схеми в будівництві. І в першу чергу міська рада має подумати, як цього не допустити, аби надалі не ущемляти права учителів. Ситуацію на державному рівні могло би вирішити прийняття внесеного фракцією ВО «Свобода» законопроекту про повернення вкрадених у народу грошей із офшорних зон. «Свобода» пропонувала також ввести так званий «військовий податок на олігархів», що теж вирішувало би проблему. На жаль, ні уряд, ні парламент, у якому надто багато олігархів, на це не пішли. Хай вибачать Учителі за таку не зовсім святкову риторику. Ви, безперечно, заслуговуєте нашої найбільшої шани та подяки. Але треба нарешті називати речі своїми іменами й говорити правду без прикрас, аби ніхто більше не казав про нас, що бідні, бо дурні... Йдучи в народні депутати України по місту Луцьку, я дав собі слово говорити з людьми мовою правди. Як журналіст з багаторічним стажем, досі намагався спілкуватися з іншими саме так. Тільки так переможемо бідність, моральну руїну та корупцію, яка їх породжує!