Парламентські вибори по-луцьки: переможці та ціна перемоги

Тож і по-своєму промовисто, що тут зареєстровано ЦВК ;16 кандидатів ;у народні депутати: Роман Бондарук (самовисування), Анатолій Грицюк (самовисування), Борис Загрева (самовисування), Роман Іванюк («Блок Петра Порошенка»), Геннадій Кожевніков (партія Українська платформа «Собор»), Ірина Констанкевич (самовисування), Антон Кривицький ;(самовисування), Ігор Лапін (партія «Народний фронт»), ;Андрій Омельчук (самовисування), ;Віктор Пащук (КПУ), Костянтин Петрочук ;(Радикальна партія Олега Ляшка), ;Олександр Пирожик (самовисування), Роман Поліщук (партія «Блок лівих сил»), Григорій Пустовіт («Батьківщина»), Ігор Рицко (самовисування), Олександр Шуцький (самовисування). Звісно ж, у цьому числі - ;не тільки компанія «ваговиків», тих, хто має реальні ;шанси на перемогу, а й осіб, які фактично є суто технічними персоналіями, хоч ;і мають «за спиною» багато різноманітного досвіду (разом з тими, хто як «підштовхує», ;так і готовий «встромити» відомий предмет). Цікаво, що нинішній нардеп, який був обраний до ВРУ від цього округу, ; не зациклився на обов’язках губернатора Одещини і не вирішив віддати ;«своє» місце у парламенті від волинської столиці. Оскільки він,№34 партії «Блок Петра Порошенка», ; ;має стовідсоткові шанси стати нардепом, то від Луцька ;фактично від його імені ;(як представник відповідного Благодійного фонду) балотується Ірина Констанкевич. Вона може, з дозволу благодійника, ефективно ;скористатися відомими напрацюваннями,які свого часу ;завершилися перемогою пана Ігоря.; Утім, ситуація на окрузі №22 доволі драматична, напружена та, до певної міри, не остаточно прогнозована. Адже, незважаючи на те, що аналітики відводять новообраному парламенту невеликий вік (у кожному разі, нардепи навряд чи добудуть свій «термін»), що впродовж відведеного ;короткого часового відрізку важко (неможливо) ;конвертувати витрачені кошти ;в політичний та економічний капітал, ці змагання за народну довіру серйозні. ; Тим паче, що наразі в числі ;вірогідних ;претендентів на перемогу – щонайменше ;кілька ;яскравих особистостей. У їх числі – й ;представник «Батьківщини» Григорій Пустовіт, ;порівняно недавній голова Волинської обласної державної адміністрації, а до того – секретар Луцької міської ради. ;У фактично екстремальний період ;він, колишній ;військовик, зумів ;зарекомендувати себе як вмілий, принциповий та вольовий керівник, якого наше видання в аналітичній публікації справедливо назвало людиною честі. Цілком вірогідно, що саме тому проти Григорія Пустовіта виставлено недавнього партійного соратника, колишнього лідера ; цієї політичної структури на Волині, екс-голову Волинської обласної ради ;Анатолія Грицюка ;- амбітну особу з нальотом скандальності, яка здатна, керуючись ;передовсім власними інтересами, не просто «насолити». ;Анатолій Петрович, ;подейкували, невипадково «провалив» минулі вибори ;та формально навіть ;поплатився ;за це ;партійною карою. Інше питання, скільки він заробив і скільки може заробити, коли, навіть не маючи шансу потрапити до ВР, зробить свій внесок у перекриття цього шляху для Григорія Олександровича. У кожному разі, ціна такої «благодійності» може бути, очевидно, на порядок вищою за цифри, що ;фігурували, відображаючи Грицюкову «непродажність» у ;виборчому окрузі №23. ; Тут начебто він непогано «підзаробив», чомусь тоді (випадково?) відмовившись від балотування в окрузі №22, де ;нібито мав, на той час, непогані шанси на перемогу. Та, схоже, про «подарунки» від екс-комуніста, екс-соціаліста, екс-«селянина», екс-«батькіщинника» ;лідер волинської «Батькіщини» Григорій Пустовіт не тільки здогадується, а й має серйозні важелі для їхнього коригування. Адже, усвідомлюючи суворі виклики сьогодення, ;він знає, що «Україна уже не має права на помилку та експерименти із власним народом» та ;пропонує свою кандидатуру, щоб захищати ;інтереси лучан, ;Луцька, Волині, усієї Української держави. Серед тих, хто (до певної міри, несподівано) ;має реальні шанси на перемогу – й представник нової генерації ;31-річний Роман Іванюк, директор департаменту інвестиційного банкінгу ;ТОВ «Конкорд Кепітал». Адже його висунуто наразі найвпливовішою владною політичною силою ;- політичною партією ;«Блок Петра Порошенка». По-друге, ; на користь молодого кандидата ;може спрацювати й родинний фактор. ;Світлої пам’яті Володимир Антонович Іванюк, дід кандидата в народні обранці, впродовж десяти років успішно очолював обласне управління охорони здоров’я та ; користувався ;непідробним авторитетом як щирий патріот, інтелектуал. Впливовою особистістю є й батько п. Романа – Олег Володимирович ; Іванюк, відомий у Луцьку банкір, політик, громадський ; діяч. ;Та й передвиборна програма кандидата не тільки ґрунтовна та масштабна, а й має цілий ряд спокусливих «родзинок» саме для луцького виборця. Зокрема - ; ініціювання ;проведення модернізації транспортної інфраструктури та житлово-комунального господарства міста, ;запровадження програм енергозбереження. Безумовно, в числі претендентів на перемогу – й добре знаний ;на Волині Борис Загрева. Хоча отримати її Борисові Юхимовичу буде непросто. Відповідь на запитання, чому ж, зважаючи на «за» і «проти», він балотується в Луцьку, а не в тому окрузі, де ;досить успішно змагався за мандат народного обранця під час минулих парламентських виборів й де допомагають «рідні стіни», відома лише йому. Цілком вірогідно, таке рішення не випадкове, зумовлене не тільки бізнесовими інтересами, а узгоджене на дещо вищому ;рівні. Тим паче, Борис Загрева ;має вагомий досвід предметної праці у Верховній Раді (був народним депутатом впродовж 2006 – 2010 років), в Уряді (очолював Департамент ;економіки і фінансів МНС), ; ;тримає руку на пульсі політичних процесів на Волині. ;Неодноразово обрався земляками із Локачинського району до обласної ради. Де б він не працював, завше принципово відстоював українські національно-державні інтереси. Про Бориса Загреву також добре знають у владних колах у столиці, зазвичай називаючи фахівцем-фінансистом із великої літери, найграмотнішим з числа волинян-народних депутатів, які працювали в бюджетному комітеті парламенту. ; Тож цілком ймовірно, що заклик-переконання ;Бориса Юхимовича ;«Майбутнє ;- за порядними і професійними політиками, які вміють креативно мислити, мають силу і волю для втілення нових ідей на благо української ;людини та громади» ;буде почутий і підтриманий значною частиною виборців. ;Адже цим критеріям відповідає сам кандидат у народні обранці. Серед тих політиків, які ;зараз балотуються від округу № 22 та ;стрімко «виросли» буквально впродовж кількох місяців, - Олександр Пирожик. ;Нинішній перший заступник голови Волинської обласної, один із лідерів ;обласної організації ВО «Свобода», досвідчений журналіст, умілий оратор. Це вже зовсім не той «хлопчик на побігеньках», як помилково деким вважалося ще принаймні минулого року. ;Інше питання, чому він зареєстрований не від своєї партії, а як самовисуванець. ;Чи не зумовлено це фактором «купівлі-продажу» ;або іншої домовленості для того, аби на завершальному етапі допомогти потрапити до ВР іншому кандидату? Хоча, цілком вірогідно, Олександр Веніамінович ;має значно серйозніші наміри. До того ж його ґрунтовна програма має промовисту назву – «УКРАЇНСЬКА ПЕРЕМОГА». У числі вірогідних переможців, поза сумнівом, - командир другої роти батальйону «Айдар», професійний офіцер і юрист-адвокат (з відзнакою закінчив Курганське вище військове політичне авіаційне училище , ;а відтак і юридичний факультет ;Львівського національного університету імені Івана Франка) ;Ігор Лапін, ;який зареєстрований від «Народного Фронту». За ; даними, оприлюдненими в «Лівому березі» Сонею Кошкіною (див. аналітичну статтю «Петрові стайні»), ;саме ;ця кандидатура узгоджена з політичною силою Глави держави. Він, будучи ;вмілим командиром, надійною, вольовою людиною, ;зумів довести не тільки словом, а й ділом здатність захищати Україну. ;З грудня 2013-го ;перебував на Майдані, був активним учасником революційних подій зими 2013-2014 року, Цілком вірогідно, що його підтримає значна частина молодих виборців. До того ж ;на користь Лапіна можуть зняти свої кандидатури ;не тільки двоє «айдарівців», що зареєстровані ;ЦВК в окрузі № 22 як самовисуванці. ; Не виключено, звичайно, що й сам пан Ігор, який ;балотується не від Ковеля, де проживає та мав би ;суттєву підтримку, а чомусь від Луцька, ; за певних умов може ;зняти свою кандидатуру на чиюсь користь (хоча така ймовірність мінімальна). «Це час випробувань для України, - констатує у своїй ;програмі Ігор Олександрович. ;- Це час, коли мають об`єднатися всі, хто готовий стати на захист України і взяти на себе відповідальність за долю мільйонів українців» і пропонує свій вихід із вкрай складно ситуації: ВІД ЄДНАННЯ - ДО ПЕРЕМОГИ. ВІД ПЕРЕМОГИ - ДО МИРУ, БЕЗПЕКИ ;ТА РОЗВИТКУ». Безумовно, основні претенденти на перемогу можуть домовитися між собою і, зрештою, зробити ставку на одного. ;Чи не стане ним несподівано, як уже зазначалося вище, Роман Іванюк? Не в меншій, якщо не в більшій, ; мірі, незважаючи на специфічні стосунки «нагорі» між «БПП», «НФ» і «Батьківшиною» , ;такою постаттю може стати і Григорій Пустовіт. Правда, йому доведеться на «окружному» рівні знайти спільну мову ;принаймні з вище згадуваними О. Пирожиком і Б. Загревою. Поза сумнівом, зважаючи на настрої, шанс отримати перемогу має й Ігор Лапін. Та й ;Ігор Палиця, нинішній нардеп від Луцька, голова Одеської ОДА, ; соратник Ігоря Коломойського, має достатньо ресурсів, аби допомогти Ірині Констанкевич сісти в бажане крісло народного обранця. ;Сама ж кандидат ;обіцяє ;не тільки «брати активну участь у законотворчій діяльності нової Верховної Ради України», а й «проводити дієву люстрацію органів влади всіх рівнів» та водночас «вирішувати проблеми інфраструктури міста Луцька». Зрештою, будьмо відверті,за нинішніх реалій прогноз – більш, ніж невдячна справа. ; До того ж, ;фактично всі кандидати ;(навіть ті, кому «приписана» роль технічних) мають цілий ряд ;сво