«Пісні-танці-горілка…», – вирок Путіну

На думку експерта, «Москва досягла успіху у створенні та нав`язуванні Києву мультинаціональних геополітичних конструкцій, в яких зовні видна роль відводиться і Україні. Але контроль і вирішальне слово - незмінно за Москвою. За інерцією, навіть після окупації Криму і війни на Донбасі, росіяни починають обговорювати способи відновлення «добросусідських-братських» відносин з Україною виключно з позиції «старшого брата» з міфічної слов`янської сім`ї». Миселюк також зазначає: «Російські політики продовжують ще ;за ;інерцією плодити сутності про хунту в Києві, народ Донбасу, «Новоросії» та інший словесне борошно. Вони швидко переорієнтовуються, як тільки речівку «росіянин із укрАінцем ;- братья ;навєк» оголосить Путін. Тренування в цьому напрямку господар Кремля вже почав». На думку експерта, «ключовим у ;цих боязких поки спробах ;росіян подолати відчуження є їх неготовність визнати нові реалії, в яких Україна - по-справжньому незалежна від Москви країна, дійсно самостійний суб`єкт міжнародної політики». Миселюк підкреслює: «Ніхто з російських політиків не готовий змістовно говорити з Україною про цей ;її вибір». Натомість «лунають заклики побільше крутити в Росії фільми за творами Гоголя, запрошувати українських діячів культури в шароварах-вишиванках, обмінюватися візитами акторів, письменників, учених. Одним словом, повністю відтворюється російський імперський і потім радянський концепт «Україна шароварна». Пісні-танці-горілка-красиві хохлушки і прочая культурна самобутність - це так, приймається. Політичне існування України поза російським геополітичним ;проектом, реально, а не формально незалежна Україна - неприйнятно апріорі». На думку Андрія Миселюка, «не варто чекати, що століттями існуючий ;такий підхід російського політичного класу вмить зміниться після того, як українці, нарешті, в 2014-ом відбулися як політична нація».