Які зміни відбулися у виборчому законодавстві

Кримінальний кодекс України містить сім статтей, якими передбачено кримінальну відповідальність за порушення виборчого законодавства. Суб`єктами злочинів проти виборчих прав громадян можуть бути не лише члени виборчих комісій, кандидати у народні депутати, їх уповноважені представники, уповноважені особи політичної партії (блоку), службові особи органів державної влади, в тому числі Державного реєстру виборців, а й пересічні громадяни, виборці, котрим виповнилося 16 років. Найцікавішою для громадян новеллою змін до Кримінального кодексу України є ст. 160 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за підкуп виборця. Причому відповідальність відтепер передбачено навіть за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання виборцем неправомірної вигоди за вчинення чи не вчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права або права голосу (а це і відмова від участі в голосуванні, голосування більше одного разу, голосування за окремого кандидата або відмова від такого голосування, передання бюлетеня іншій особі) незалежно від фактичного волевиявлення особи та результатів голосування. Отож і прийняття пропозиції чи обіцянки, й одержання виборцем неправомірної вигоди караються штрафом від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 5100 грн.) або виправними роботами до 2 років, або обмеженням волі на той самий строк. За пропозицію, обіцянку або надання виборцю неправомірної вигоди за вчинення таких дій передбачена відповідальність у виді обмеження або позбавлення волі до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади від 1 до 3 років. Встановлено покарання у виді обмеження або позбавлення волі до 4 років і за здійснення передвиборної агітації шляхом надання підприємствам, установам, організаціям неправомірної вигоди або надання безоплатно товарів, робіт, послуг. Коли ж вище перелічені дії вчиняються членом виборчої комісії, кандидатом або його довіреною особою, представником політичної партії, офіційним спостерігачем на виборах – покарання передбачено у виді позбавлення волі від 5 до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади від 1 до 3 років. Зауважимо, що під неправомірною вигодою у цій статті слід розуміти кошти чи інше майно, переваги, пільги, послуги або нематеріальні активи, вартість яких перевищує 3 відсотки мінімальної заробітної плати (36 грн. 54 к.), які пропонують, обіцяють чи одержують без законних на те підстав. Передбачено Кримінальним кодексом України і кримінальну відповідальність за перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі виборчої комісії чи діяльності офіційного спостерігача при виконанні ними свої повноважень, поєднані з обманом або примушуванням, а також ухилення члена виборчої комісії у роботі комісії без поважних причин (ст. 157 КК) – такі діяння караються обмеженням волі на строк до 3 років або позбавленням волі на той самий строк. Якщо ж такі діяння пов’язані із застосуванням насильства, знищенням чи пошкодженням майна або погрозою знищення майна, вони караються обмеженням або позбавленням волі від 2 до 5 років. Коли ці дії вчиняються за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи службовою особою з використанням свого службового становища – строк покарання становитиме від 3 до 7 років позбавлення волі, а коли службова особа надає незаконні вказівки чи вимоги членам виборчої комісії – нестиме покарання від 5 до 10 років позбавлення волі. Змінами до Кримінального кодексу України передбачено також відповідальність за надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікацію виборчих документів, підсумків голосування або відомостей Державного реєстру виборців (ст. 158 КК) – такі дії караються позбавленням волі від 2 до 4 років з позбавленням права займати певні посади від 1 до 3 років. При цьому, передбачена відповідальність за підробку або незаконне виготовлення, використання або зберігання незаконно виготовлених чи підроблених виборчих документів (виборчого бюлетеня, протоколу про підрахунок голосів, про підсумки голосування) – позбавлення волі від 3 до 7 років. За викрадення чи приховування виборчої скриньки з бюлетенями або протоколу про підрахунок голосів, про підсумки голосування, про результати виборів або незаконне знищення чи псування виборчої скриньки, або підписання таких протоколів до їх заповнення, не на засіданнях виборчих комісій, або включення до протоколів завідомо неправдивих відомостей – передбачено позбавлення волі від 5 до 7 років. Якщо ж такі дії вчиняються групою осіб, членом виборчої комісії, службовою особою, кандидатом на виборах, представником політичної партії, довіреною особою кандидата або офіційним спостерігачем, покарання за них – позбавлення волі від 7 до 10 років. Кримінальний кодекс України також передбачає відповідальність за незаконне використання виборчого бюлетеня, голосування виборцем більше ніж один раз (ст. 158-1 КК). При цьому, така відповідальність наступає і за викрадення чи приховування виборчого бюлетеня, або надання виборцю заповненого виборчого бюлетеня – штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 5100 грн.), виправні роботи до 2 років, обмеження волі до 3 років. Посилено відповідальність за порушення порядку фінансування виборчої кампанії кандидата, політичної партії (блоку) (ст. 159-1 КК). Це стосується надання фінансової (матеріальної) підтримки у великому розмірі для здійснення виборчої кампанії з порушенням встановленого порядку шляхом передачі коштів або матеріальних цінностей на безоплатній основі чи за необґрунтовано заниженими розцінками, виготовлення або поширення агітаційних матеріалів, не оплачених з виборчого фонду – карається обмеженням або позбавленням волі до 3 років. При цьому, за використання такої фінансової (матеріальної) підтримки кандидатом, політичною партією – обмеження або позбавлення волі до 5 років. Згідно з вимогами ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування усіх вказаних кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів внутрішніх справ, за винятком тих, що вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище та особами, посади яких віднесено до 1-3 категорії посад, суддями та працівниками правоохоронних органів. Нагадаємо, що згідно чинного законодавства органи прокуратури України не уповноважені здійснювати нагляд, представництво інтересів громадян або держави з питань додержання виборчого законодавства. Виборчий процес здійснюється на засадах законності та заборони незаконного втручання будь-кого у цей процес. Відповідно до положень Закону України «Про вибори народних депутатів України» скарги, що стосуються виборчого процесу, підлягають розгляду на засіданні виборчої комісії або судом. Таким чином, такі скарги розглядаються дільничними, окружними та Центральною виборчими комісіями або судом. Якщо виборча комісія при розгляді скарги визнає необхідним проведення перевірки зазначених у скарзі обставин правоохоронними органами, вони перевіряють ці обставини та вживають відповідних заходів щодо припинення порушення законодавства. Разом з тим, у разі надходження до правоохоронних органів заяв чи повідомлень щодо порушень виборчого законодавства, які мають очевидні ознаки кримінального правопорушення, такі заяви підлягають негайній ретельній перевірці і при встановленні достатніх ознак кримінального правопорушення відповідні відомості повинні бути внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження.