Росія стала «тоталітарним монстром, якого ще не знала історія», – російський експерт

Згадуючи про недавню так звану «Валдайську доповідь» господаря Кремля, Дмитро Шушарін констатує, що «вектор руху Росії визначений. Це знищення Росії, її розчинення в певному дивному утворенні, яке зараз уже є антиУкраїною, але ще не стало остаточно антиСША, щоб надалі перетворитися на антисвіт. Кажучи про нинішні російські справи, часто згадують Кафку, який стає в Росії бувальщиною. Як правило це відсилання до «Процесу» або «Замку», а мені згадується «Перетворення». Розповідь про те, як звичайна людина перетворилася на величезну мерзенну комаху». При цьому аналітик, вдаючись до алегорії, зазначає: «Одразу таке не здійснюється - ;по стелі вождь російського народу ще не бігає. Але ведмедем себе вже іменує. І повідомляє, що ведмідь ні в кого не питатиме дозволу ні на що». Він констатує, що «сила Путіна в тому, що в нього є політична воля, якої немає в жодного політика в світі. Плюс абсолютна підтримка населення, консолідація еліт й повна незалежність від виборів та іншої демократичної муті, й навіть від стану справ в економіці й соціальній сфері. І дуже розумна й сильна команда, що виробляє нестандартні рішення. Це переважує все. Він же ще на повну силу народ не піднімав. А підняти може. Траву жертимуть, але Америці напаскудять. Ось вона — сила. І ось воно — довгоочікуване громадянське суспільство, точніше його тоталітарний аналог-антагоніст. Ті самі 86 відсотків, про які всі говорять». Шушарін звертає увагу на визначальний принцип кремлівського режиму – культ сили. «Слабких б’ють — ось це відомо точно. Покажемо силу — відберемо Крим, розоримо Україну й Грузію, придушимо Молдавію — тоді нас поважатимуть. І нічого іншого для цього не треба. Ні науки, ні культури, ні освіти. Нічого», - пояснює аналітик сучасний російський шовіністичний феномен. При цьому, на його думку, «буденна свідомість росіян, що була перенесена у владу й лягла в основу її дій, і стала ідеологічним наповненням - якщо взагалі можна в даному випадку говорити про ідеологію - ;політики Росії. Безумством ж це здається тому, що повсякденність у владі є основою всіх видів тоталітаризму». Шушарін підкреслює «Валдайська промова Путіна в Сочі є повним вираженням російської повсякденності й звичайності, що страшніше за будь-який месіанізм і прагнення великих цілей… У колишньому тоталітарному каноні Росія намагалася інтегруватися у зовнішній світ, визнаючи чимало його законів, правив і звичаїв. Багатонаціональний характер СРСР сприяв дивному, своєрідному імперському плюралізму. Нічого цього зараз немає. Є довгоочікуване звільнення від колишніх умовностей, що сковували всіх попередніх правителів тоталітарної Росії. Короткий період російської демократії породив такого тоталітарного монстра, якого ще не знала історія».