Волиняни розкрили секрети виготовлення «народних» бронежилетів і чохлів до них

Активісти стикнулася із проблемою, що бронеплит вистачає, а от знайти нормальні та якісні чохли для них - стає складним завданням. За кордоном не так і легко їх відшукати, більше того чохли викупляють дуже швидко. Тож, інженер за фахом Дмитро Сандалов вирішив спроектувати й «народний» чохол для «народного» бронежилета. Сьогодні активісти поспілкувалися із журналістами та розкрили секрети виготовлення повноцінного волинського народного бронежилета. Почалося виробництво цих бронежилетів 27 червня в авральному порядку. Проте ці бронежилети врятували не одне життя на полі бою. Бійці розповідають, що куля могла тричі влучити у бронежилет, проте не зачепити життєвоважливі органи. Вага бронежилета - 10 кг. Плита розміром 25 на 30 сантиметрів прикриває найважливіші людські органи, котрі неможливо буде вилікувати на полі бою без хірургічного втручання. Це - тактичний бронежилет, у якому можна легко пересуватися. Він захищає від куль та осколків. Плиту для бронежилетів купують закордоном. Одна плита коштує 150 тисяч гривень. На підприємстві «Модерн-Експо» її ріжуть протягом 6-8 годин. Потім на Рожищенському металобудівному заводі її анатомічно вигинають приблизно добу. Швейна фабрика у Луцьку, тим часом, протягом дня шиє 15-20 чохлів для бронежилетів із підсумками для гранат, магазинів для автомата Калашникова тощо. Гроші фабрика бере лише за тканину. Фактично, виготовлення бронежилету займає дві доби. Щодня активісти виробляють 15-20 бронежилетів. Чохол для бронежилету зроблений із вогнетривкої тканини. Також є спеціальний гачок для транспортування пораненого бійця при потребі. Бронежилет зроблений таким чином, щоб його можна було легко одягнути однією рукою, другою тримаючи автомат Калашникова. За аналог для волинських бронежилетів узятий захист британських та американських армій, включаючи систему Molle, при якій підсумки для армійського начиння можна вчепити на будь-яке місце на бронежилеті. Собівартість волинського «народного» бронежилета - 2 тисячі гривень + 200 гривень - це 5-6 підсумок. Для порівняння, у Києва за одну підсумку для армійського начиння можуть правити 200 гривень. Загалом волиняни зробили і передали на фронт понад 460 бронежилетів - частину у власних чохлах, частину - ні. За волинськими бронежилетами звертаються різні люди: хтось хоче знайти захист для сусіда, а хтось купує бронежилети для добровольчих батальйонів. Зверталися із Києва, Харкова та Черкас. Окрім Волині, повний цикл виготовлення «народних» бронежилетів існує в Запоріжжі. У робочих руках розробники волинського «народного» бронежилету не мають потреби. Волонтери вишиковуються у черги. Проте є проблеми із логістикою - фінляндська фірма чомусь відмовилася постачати в Україну плиту четвертого класу захисту. Тривають переговори, котрі можуть затягнутися до двох місяців. Активісти шукають іншого постачальника. Активісти жартують, що при потребі будуть виготовляти і танки. Мовляв, якби держава могла б виготовляти бронежилети у великих об’ємах, то вони б цим не займалися.