У Ковелі вибрали ідею для пам’ятника “Борцям за волю України”

Головний архітектор міста Людмила Мурай розповіла присутнім про історію прийняття рішень щодо спорудження пам’ятника «Борцям за волю України» в м. Ковелі. Вона нагадала, що в 1997 році біля кафе «Казка» на бульварі Лесі Українки встановлено пам’ятний знак «Борцям за волю і незалежність України». У 2007 році виконавчий комітет Ковельської міської ради прийняв рішення дозволити встановити пам’ятник «Борцям за волю України» на місці пам’ятного знаку. Було затверджено Положення про проведення конкурсу. Того ж року на розгляд тимчасової художньо-експертної ради при управлінні культури і туризму Волинської облдержадміністрації було представлено три проектні пропозиції, які були відхилені у результаті обговорення. Виконавчому комітету рекомендували спільно з обласною організацією Національної спілки художників України оголосити відкритий конкурс. На підставі звернень громадськості, Станичного Ковельської міської станиці братства вояків ОУН-УПА Володимира Осіюка та депутата міської ради Віри Федосюк, відповідно до наказу Державного Комітету з будівництва та архітектури Міністерства культури і мистецтв України від 30.11.2004 року №231/806 «Про затвердження порядку спорудження (створення) пам’ятників і монументів» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.1999 року №2137 «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» рішенням Ковельської міської ради від 24.04.2014 № 54/54 оголошено відкритий конкурс на кращу ідею спорудження пам’ятника «Борцям за волю України» у місті Ковелі та затверджено Положення про конкурс. Оголошення про проведення конкурсу було розміщено на офіційних сайтах Національної спілки художників України, Національної спілки архітекторів України, Ковельської міської ради, в газетах «Волинь-нова», «Високий замок» (м.Львів), «Вільне слово» (м.Рівне) та «Вісті Ковельщини». У березні 2014 року відбулись громадські слухання щодо увічнення пам’яті тих, хто загинув і боровся за свободу і незалежність України. З-поміж інших, в ході обговорення піднімалось питання й щодо місця розташування пам’ятника. Саме тоді громадськість підтримала пропозицію спорудження монументу на місці, де встановлено пам’ятний знак «Борцям за волю і незалежність України» на бульварі Лесі Українки. У своєму виступі Людмила Мурай зазначила, що згідно рішення міської ради функції журі покладено на архітектурно-містобудівну і художню ради при управліннях культури, містобудування та архітектури Волинської обласної державної адміністрації. Також міським головою Олегом Кіндером доручено заступнику міського голови Ігорю Прокопіву взяти участь у складі журі як представнику органу виконавчої влади та місцевого самоврядування (в результаті голосування, яке відбулося під час засідання журі конкурсу, Прокопіва І.Я. було обрано головою журі). Від громадськості до складу журі увійшли член Ковельської філії «Союзу Українок» Ніна Габрилевич та голова громадської організації «Майдан гідності» Катерина Кухаренко. Людмила Мурай ознайомила всіх членів журі з Положенням про конкурс та перейшла до огляду проектних пропозицій. Вона наголосила, що згідно умов конкурсу та заради об’єктивності і неупередженості у виборі переможця, авторів проектів буде названо після завершення засідання, тож їхні пропозиції представлені під кодовими номерами. Девіз першого проекту взято з народної пісні на слова С.Руданського «Гей, бики, чого ви стали». Головна ідея - боротьба за волю подана в алегоричній формі. Наступна пропозиція майбутнього пам’ятника уособлює поєднання прапора у вигляді матері - України і ангела, що знаходяться на хмарі на трьох щитах. Ще одна скульптура – це фігура ангела з мечем, що нагадує образ архангела Михаїла – очільника небесного воїнства, який уособлює ідею захисту України від агресорів ангельськими силами. Цікавим є макет пам’ятника, що складається з образу двох жінок: матерів, дружин, сестер, берегинь та птахів, які сформовані у стелу і символізують душі полеглих героїв. Разом ці три образи силуетом нагадують Державний Герб України - тризуб. Скульптурна композиція розташована ще на одному державному символі – прапорі. На ньому витесані слова з відомого з часів Майдану вірша «Мамо, не плач. Я повернусь весною. У шибку пташиною вдарюсь твою». Найбільшу увагу присутніх привернула пропозиція у вигляді пам’ятного знака тризубом, який одночасно створює образ стрімкого крилатого злету. Центральна колона, як стрижень незламного духу народу, підносить у височінь малий герб України. Це підкреслює значимість державного символу. В підніжжі колони - круглий елемент, що асоціюється з символом революції – шиною та жалобним вінком із гілок калини. Завершальний елемент образу – стилізований козацький хрест, що трансформувався у силует ангела. Основним елементом наступної композиції, запропонованої на розгляд журі, є стилізований образ серця людини, яке з бокових ракурсів асоціюється з крилами ангела. Доповнюють проект елементи символічного прицілу снайперської рушниці та хреста, як символу віри в перемогу добра над злом. І ще одна робота, подана на конкурс, є скульптурою, що складається з історичних постатей української держави різних століть, які розміщені по спіралі навколо українського прапора. Голова журі конкурсу Ігор Прокопів надав слово усім присутнім, аби почути думку журі та громадськості щодо конкурсних проектів. Думки усіх членів журі співпали у виборі проекту (під шифром 059482), який може слугувати ідеєю для майбутнього пам’ятника «Борцям за волю України» у Ковелі. Про це у своїх виступах зауважили член Волинської організації спілки художників України Петро Сопко, заступник начальника управління містобудування та архітектури Волинської ОДА, член архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Волинської ОДА Микола Томчук, член Ковельської філії «Союзу Українок» Ніна Габрилевич, краєзнавець Петро Вільчинський, голова Волинської організації спілки художників України Володимир Марчук. Вони зауважили, що робота найбільше відповідає встановленій темі конкурсу, проте потребує доопрацювання. тому вважають за доцільне розвивати ідею монументу. Заслужений художник України, член Волинської організації спілки художників України Леонід Литвин, підтримавши своїх колег, рекомендував переглянути місце встановлення пам’ятника. Погодився з його думкою й головний спеціаліст управління культури Волинської ОДА Петро Ходань. Художник Геннадій Сарапін, як представник від громадськості, хотів би бачити в ідеї пам’ятника силу духу, силу волі, поштовх до боротьби, щоб образ пам’ятника не пригнічував, не спиняв, не «витягував» сльозу, а надихав на боротьбу. Член архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Волинської ОДА Яким Сеник зазначив, що це має бути головний пам’ятник в історії, присвячений боротьбі українського народу і в минулому, і в сьогоденні. Важливо, щоб у пам’ятника була ідея символізму, без конкретики, без прізвищ. Начальник управління містобудування та архітектури Волинської ОДА, член архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Волинської ОДА Юрій Казмірук наголосив, що обравши кращу ідею для пам’ятника, не вирішеною залишається проблема місця його встановлення. Головний архітектор міста Людмила Мурай підкреслила, що визначальним при виборі найкращої ідеї було розкриття теми конкурсу – увічнення героїчного духу українського народу в матеріалі і формі, зрозумілій без додаткових описів і пояснень. Вона погодилась з усіма членами журі, що робота під шифром 059482 найбільше відповідає темі конкурсу. Голова журі Ігор Прокопів теж підтримав авторитетну думку всіх членів журі щодо обрання найкращої ідеї для пам’ятника - роботу під шифром 059482. У ній чітко відображено тему конкурсу, проте є ще над чим попрацювати. Оскільки під час обговорення постало питання щодо місця розташування майбутнього пам’ятника, Ігор Ярославович також звернув увагу на те, що варто взяти до уваги та максимально врахувати усі пропозиції громадськості, які надійдуть до виконавчого комітету міської ради. Як голова журі і як заступник міського голови Ігор Прокопів подякував присутнім – членам журі та представникам від громадськості, за активну участь в обговоренні, об’єктивну та неупереджену думку кожного. Він зауважив, що понад двадцять років ковельчани прагнуть втілити в життя ідею увічнення пам’яті борців за волю України. Тому встановлення пам’ятника є справою честі для міської влади та усієї громади Ковеля. За результатами обговорення було проведено голосування. Переможцем конкурсу на кращу ідею пам’ятника «Борцям за волю України» визнано роботу під шифром 059482. Її автору присуджено першу премію. Другу премію вирішено розділити між рештою учасників, які подали роботи на конкурс. Відповідне рішення буде прийнято Ковельською міською радою на наступній сесії. Журі конкурсу доручили автору проекту-переможцю допрацювати ідею з врахуванням рекомендацій та 22 жовтня 2014 року повторно внести проект на розгляд журі. Найбільш інтригуючим був момент оголошення імені переможця, якого, відкривши конверт із шифром, назвала Людмила Мурай. Тож переможцем конкурсу на кращу ідею пам’ятника «Борцям за волю України» у Ковелі визнано ковельчанку Олену Степанівну Цьомик – директора Ковельської дитячої художньої школи імені Андроника Лазарчука. Роботу Олени Цьомик, взято за основу проекту, який буде допрацьовано згідно рекомендацій журі та рекомендовано до реалізації. Конкурсні роботи ковельчани можуть протягом жовтня місяця оглянути в історичному музеї.