Через Міграційну службу у громадян – проблеми з “пропискою”
Державна міграційна служба України фактично саботує урядову політику децентралізації та розвитку центрів надання адміністративних послуг. Через це у громадян виникають проблеми з реєстрацією місця проживання.
За його словами, сьогодні, 31 жовтня 2014 року, спливає місяць з дня передачі функції обслуговування громадян щодо реєстрації місця проживання (так званої «прописки») від Державної міграційної служби (ДМС), до центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП). При цьому йдеться лише про спілкування з громадянами на етапах прийому документів і видачі результату, тобто про ті ділянки роботи, що здійснювався «паспортистами». Самі ж повноваження з реєстрації місця проживання залишаються за ДМС.
У деяких містах, зокрема у Луцьку, вдалося запровадити цю послугу достатньо ефективно. Але у більшості міст громадяни нарікають на погіршення якості послуг у даній сфері, а ЦНАП потерпають від перевантаження.
На погляд експертів, першопричина проблем з реєстрацією місця проживання через ЦНАП полягає у фактичному саботажі Державною міграційною службою урядової політики децентралізації та розвитку центрів надання адміністративних послуг.
Зокрема, про це свідчать щонайменше 5 фактів:
По-перше, Державна міграційна служба відмовляється забезпечувати ЦНАП потрібними бланками заяв та інших документів для надання цих послуг.
По-друге, ДМС не підготувала належних інформаційних карток щодо того, яким чином надавати ту чи іншу послугу у сфері реєстрації місця проживання особи. У зв’язку з цим центри надання адміністративних послуг були не готові обслуговувати специфічні категорії заявників (іноземців, осіб з дітьми тощо).
По-третє, підрозділи Державної міграційної служби часто повертають документи громадян для реєстрації місця проживання назад до ЦНАП з відмовами без жодних обґрунтувань.
По-четверте,ДМС продовжує працювати за власним графіком роботи, не синхронізованим з розкладом роботи центрів надання адмінпослуг. Через це накопичуються звернення громадян, що веде до уповільнення розгляду цих справ ДМС.
По п’яте, ДМС перешкоджає залученню власного персоналу до ЦНАП та ще й перешкоджає роботі «паспортистів» у ЦНАПах.
Разом з тим експерти визнають, що багато міст та районів неналежно підготувались до надання цієї послуги у ЦНАП. Адже не були проведені навчання адміністраторів, не було відпрацьовано чітких способів роботи з великою кількістю відвідувачів.;
При цьому є і позитивна практика. Наприклад, у Луцьку, як і загалом у Волинській області, громадяни у жовтні могли отримувати достатньо якісні послуги з реєстрації місця проживання. Це заслуга керівництва міста, області, ЦНАП і територіального підрозділу ДМС, бо була налагоджена співпраця, працівники ДМС були переміщені у «бек-офіси» ЦНАП, і це дозволило впоратися з новим навантаженням.
«Проте слід визнати, що успішні приклади наразі, швидше, винятки. Більше того, з боку ДМС є спроби «нейтралізувати» і цей позитивний досвід, адже працівників ДМС відкликають з «бек-офісів» ЦНАП Волинської області і Луцька»,- додав Віктор Тимощук.
Загалом же, на його думку, кращої альтернативи, ніж надання адміністративних послуг через ЦНАП і повноцінна децентралізація базових адміністративних послуг, - немає. Адже центри надання адміністративних послуг працюють у належних приміщеннях за розширеними прийомними годинами (не менше 42 годин на тиждень, в тому числі робота у суботу, та двічі на тиждень прийом до 20.00). ЦНАП забезпечують прозоре регулювання черги, у їх приміщеннях можна отримати супутні послуги (ксерокопія, банківські послуги) тощо. Проте для успішності цієї реформи потрібно щира політична воля керівництва уряду, МВС, ДМС та інших зацікавлених органів влади.
А загальним інструментом для покращення якості адміністративних послуг має бути децентралізація, тобто передача відповідних повноважень органам місцевого самоврядування. За таких умов громади зможуть впливати на якість власних послуг і ефективно використовувати ресурси: приміщення, персонал тощо.