Лучанам розповіли про важливість ентузіазму та прагнень при працевлаштуванні

-Пане Олегу, почнемо здалеку: розкажіть, як організований пошук і підбір персоналу у вас на підприємстві? В нас в компанії цей процес відбувається в три етапи. До речі, таку послідовність мають більшість підприємств малого бізнесу і чимало представників середнього бізнесу. Пошуком кандидатур займається відділ кадрів. Спеціалісти ;цього відділу проводять первинне інтерв’ю з кандидатом. Якщо він відповідає головним вимогам, наступний етап – співбесіда з керівником відповідного підрозділу, а остання співбесіда – зі мною. -Тобто кожного співробітника, від керівника відділу до вантажника, ви особисто приймаєте на роботу? Саме так і відбувається. Насправді сьогодні знайти дійсно хорошого співробітника – це проблема. Тому всі відповідальні за це фахівці, і я в тому числі, дуже прискіпливо ставляться до найму персоналу. -А чому складно знайти співробітника? Адже ринок переповнений кандидатами і резюме. Дійсно, сьогодні дуже багато українців по тій чи іншій причині лишилися без роботи. Але є парадокс: якщо людина є дійсно крутим спеціалістом, то, як правило, вона має роботу. Коли вона все ж вирішила звільнятися, виникає запитання «чому?». Якщо для людини головним і єдиним фактором є рівень зарплати, то де гарантія, що коли я візьму її на роботу ;і хтось ;їй запропонує на копійку більше, вона не звільниться? Тобто фактор особистості, мотивації, любові до своєї справи відіграє одну з ключових ролей.; -Які кандидати не матимуть шансу отримати роботу у Вашій компанії? Іноді ;люди, що мають багатий і потрібний саме для нас досвід, поводять себе вже на співбесіді так, ніби компанія їм щось винна. Таких претензійних кандидатів, навіть з хорошим резюме, я не беру на роботу. Також мене не цікавлять кандидати, які не хочуть розвиватися в своїй роботі. І цьому є кілька пояснень. По-перше, якщо я як роботодавець, задовольнятиму потребу людини в професійному і кар’єрному ;рості, то матиму додатковий інструмент мотивації. На моєму підприємстві є працівники, що прийшли на звичайні робітничі вакансії, але зараз обіймають посади ;керівників.По-друге, якщо співробітники прагнуть розвиватися, то це веде до розвитку всього підприємства. Зрештою, якби бездумного механічного виконання певних обов’язків було достатньо, людей замінили б машини. -А як щодо вікового цензу при прийомі на роботу?; В компанії «Дмитрук» він відсутній. Я знаю, що випускникам вузів часто відмовляють через відсутність досвіду. А люди елегантного віку з дуже багатим життєвим і професійним досвідом ;жаліються на те, що їм відмовляють роботодавці саме через їхній вік. Для мене ані досвід, ані тим більше вік, не є орієнтирами.; Особисто мене приємно дивують сучасні випускники вузів. Я порівнюю їх з тими молодими ;людьми, які закінчували навчання у вузі в часи мого студентства. Сьогодні молодь дуже мотивована на роботу, начитана, 80% володіють іноземною мовою, і навіть не однією. Можливо, це пов’язано з тим, що нема ніякого розподілу по робочим місцям одразу після випуску, як це було в радянські часи. Випускники сьогодні чітко усвідомлюють, що таке ринок праці і конкуренція на ньому. В них багато ентузіазму, вони прогресивні, комунікабельні, бувають за кордоном. Крім того, часто молоді люди мають більш ;раціональне мислення. Вони ;успішно виконують досить складні завдання,просто тому що вміють дивитися на них під іншим кутом і мають «незамилений» погляд. ; Що ж стосується людей елегантного та похилого віку, часто їхній життєвий та професійний досвід є безцінним скарбом як для роботодавця, так і для молодших колег. Думаю, що віковий ценз «не більше 35 чи 40 років» встановлюють ті керівники, які хвилюються, що людина в силу свого віку не буде рахуватися з думкою керівника, не зможе працювати на повну силу, буде важко адаптуватися до нової роботи. Та насправді це все індивідуально. ;Я не «розкидаюся» досвідченими кандидатами, якщо мене влаштовує їхня мотивація. А щодо енергійності деяких працівників поважного віку, то вони ще деяким молодим фору дадуть. ;Наприклад, наш фахівець по охороні праці. Всі знають, що якщо Валентина Максимівна угледить найменше відхилення від інструкції, то комусь буде ; ;непереливки. А угледить вона швидко, тому що дуже енергійна і всюди встигає.; -Яку роль для вас як роботодавця відіграє диплом? Це залежить від того, на яку вакансію претендує людина і який досвід роботи вона має. На посаду технолога я не візьму людину, що ніколи не мала справи з виробництвом. А вакансію торгового представника чи експедитора легко закриваємо тими, хто має навіть невеликий досвід, але велике бажання працювати. Взагалі у мене на підприємстві є люди, робота яких не пов’язана з тим, що написано в їхніх дипломах.Взагалі робота за отриманим у вузі фахом – явище досить рідкісне. І це не дивно. Людина в 16-17 років не може прийняти рішення про те, яке заняття їй буде до душі через 7-10 років. Учні випускних класів навіть не знають всього переліку існуючих професій! Що вже говорити про суть певної професії, її переваги і складнощі! Років 10 тому знайома, що працює шкільним психологом, розповідала про скандал, який з нею відбувся після проведення тесту на профорієнтацію серед учнів 11 класу. Вона повідомила результати тестів учням. І один з них вдома сказав батькам, що буде ветеринаром, тому що йому це цікаво і тому що результати тестів показали схильність до такої роботи. Він сказав, що не вступатиме до юридичного вузу, де батьки мали зв’язки і куди вже занесли хабара за вступ сина.Батьки досить жорстко намагалися переконати сина учитися на юриста, син був впертим. Тому баталії були серйозні.; На отримання професії впливають дуже багато чинників, так само, як і на розчарування у вибраній професії, чи навпаки – захоплення іншою після закінчення вузу. Пам’ятаєте, ще великий український філософ Григорій Сковорода говорив про важливість «сродної» праці, тобто заняття, яке буде ніби рідне. Якщо людина отримує задоволення від процесу та результату своєї діяльності – це сродная праця. Та її потрібно шукати, пробувати себе в різних заняттях. Для мене як для роботодавця важливо, щоб людина на моєму підприємстві займалася тим, що вона любить і в чому прагне розвиватися. Тобто я прагну наймати таких людей, для яких робота в компанії «Дмитрук» буде сродною працею.

Є що сказати?

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *