На Волині досліджували територію костелу Святої Трійці

Костел, як відомо, був побудований у 1635-1640 роках на місці, де розташовувалась дерев’яна церква 1588 р. Побудований коштом Альбрехта-Станіслава Радзивілла на взірець римського храму Іль-Джезу. У 1638р. при костелі засновано колегію – філію Замойської академії та духовну семінарію. Костел діяв до закриття у 1945 р. З 1990-х рр. – переданий мирянам римо-католицької церкви. І до нині нім опікується отець Юрій. Про це повідомляє прес-центр ДП «Волинські старожитності». Костел Св. Трійці знаходиться на першій надзаплавній терасі правого берега р. Путилівки (Оличі), на південний захід від території замку Радзивиллів та на північний схід від костелу Св. Петра і Павла. Розташування ділянки, на якій розміщений костел, у центральній частині середньовічного міста, призвело до значного її нівелювання. У складі археологічної експедиції працювали ;директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, заступник директора, кандидат історичних наук Панишко Сергій, науковий співробітник, кандидат історичних наук Теліженко Сергій, наукові співробітники Верба Тарас, лаборанти Міщук Вадим, Затворніцький Віталій, Фурманюк Руслан, Шабловський Сергій. Виявлена археологами кераміка ХІІ-ХІІІ ст., ;представлена горщиками, які на зовнішньому краї вінець мають потовщення-манжет, говорить проте, що пізньосередньовічний костел був збудований на місці давньоруського поселення. Орнаментовані горщики, виявлені у розкопі, горизонтальними паралельними заглибленими лініями, які наносилися на плічка та тулуб. Один із фрагментів денця горщика мав клеймо, від якого збереглося лише частина кола. Тісто середньої якості, з домішками кварцового піску, двоколірне на зламі. Кераміка XV ст. представлена горщиками, вінця яких орнаментовані пальцевими вдавленнями – характерними для цієї епохи. Керамічні вироби XVI-XVII ст. представлені як чорнолощенним посудом, так і посудом з кольровою поливою, а також фрагментами кахлів з поливою зеленого кольору та рослинним орнаментом. До цього ж періоду відноситься виявлена на глибині 1,10 м від денної поверхні мідна монета - боратинка. Вироби нового часу ХІХ-початку ХХ ст. представлені фрагментами тонкостінної кераміки. До цього ж періоду відноситься виявлена на глибині 0,30 м від денної поверхні мідна російська монета XIXст. Отже, археологами ДП «Волинські старожитності» було досягнено основної мети даної експедиції - виявлення та дослідження історичного культурного шару, його хронологічну інтрепретацію, з’ясовано стратиграфію культурного шару та атрибуцію виявлених об’єктів.