Україна може не балансувати на межі банкрутства, а стати «землею обітованою», – Сорос

Роздумуючи щодо оновленої позиції відносно України, яку має зайняти Захід, Джордж Сорос наголошує, що при цьому санкції проти РФ є необхідним злом. «Вони необхідні, оскільки ані ЄС, ані США не бажають ризику війни з Росією. Отже, економічні санкції залишаються єдиним способом опору російській агресії, - наголошує він. - ;Вони є злом, бо шкодять не лише країні, проти якої вони введені, але й країнам, які їх вводять. Ця шкода виявилася значно більшою, ніж будь-хто очікував. Росія охоплена фінансовою кризою, яка сприяє перетворенню загрози дефляції в Єврозоні на реальність». На думку експерта, зараз слід не стільки нарощувати рівень санкцій проти путінського режиму, скільки посилювати посилювати допомогу Україні. «Допомагаючи Україні захищатися, Європа непрямо захищає і себе, - підкреслює Сорос. - Навіть більше: надання Україні фінансової допомоги полегшить стабілізацію української економіки, а непрямо - також надасть європейській економіці вкрай необхідний їй стимул, заохочуючи експорт та інвестиції в Україну. Можна також сподіватися, що проблеми Росії та прогрес України переконають президента Володимира Путіна облишити як безнадійні свої спроби дестабілізувати Україну». На жаль, зауважув він, «ані європейська громадськість, ані європейські лідери, здається, не переймаються такими міркуваннями…Переважає думка, що Україна страждає від більш-менш класичної кризи платіжного балансу, яка трансформувалась у банківську та боргову кризу». Сорос переконаний, що міжнародні фінансові інституції повинні внести суттєві корективи в стратегію допомоги Україні. Для цього слід з додаткових джерел ;вишукати новий фінансовий пакет у $50 мільярдів чи ;й більше.; «Народження нової України і російська агресія є не просто тимчасовими струсами, а історичними подіями. Замість мати справу із залишками приреченого на смерть Радянського Союзу, Європейський союз сьогодні зіткнувся з Росією, що йде на конфронтацію, перетворившись зі стратегічного партнера на стратегічного суперника», - констатує він. А відтак пояснює, що «на заміну комунізму, президент Путін запровадив націоналістичну ідеологію, яка базується на етнічному ґрунті, соціальному консерватизмі та квазірелігії: «братерство слов’янських народів», гомофобія та ;«свята Русь». Путін проголосив «англосаксонське панування у світі» ворогом Росії і решти світу». Наголошуючи на необхідності максималізації ;фінансової допомоги ;для України, аналітик прогнозує: «Це докорінно змінило б ситуацію. Україна розпочала б радикальні реформи, і, замість балансувати на межі банкрутства, перетворилася б на землю обітовану, яка притягує приватні інвестиції». Сорос ;наголошує, що «Європі потрібно прокинутися і визнати, що її атакує Росія. Допомога Україні має також розглядатися як витрати країн ЄС на свій захист». Він також зауважує: «Прагнення Путіна відродити Російську імперію ненавмисно сприяло формуванню нової України, яка протистоїть Росії та прагне бути антиподом колишньої України, з притаманною тій корупцією і неефективним урядом». Відтак Сорос висловлює переконання, що «серед лідерів нової України є кращі представники громадянського суспільства: молоді люди, чимало з яких вчилися за кордоном, а по поверненні додому відмовилися працювати в уряді чи бізнесі, бо відчували огиду до обох. Багато з них знайшли собі місце у вищій школі, дослідницьких центрах та неурядових організаціях. Широкий волонтерський рух, який набув безпрецедентної сили та масштабів, небачених в інших країнах, допоміг Україні вистояти проти російської агресії. Члени цього руху ризикували своїм життям на Майдані заради кращого майбутнього і зараз сповнені рішучості не повторити помилок минулого, включно з політичним розбратом, який підірвав здобутки Помаранчевої революції. Політично активне громадянське суспільство є найкращим запобіжником проти повернення старої України: якщо політики загрузнуть у дріб’язкових чварах та корупції, які зруйнували стару Україну, активісти повернуться на Майдан».